"Щоб наступні покоління знали правду про війну": лікар з Маріуполя Андрій Серветник виступив у Гаазі у межах ініціативи Mariupol Justice

23 червня в Гаазі (Нідерланди) відбулася публічна дискусія "Mariupol Justice: Відновлення справедливості для України крізь призму Маріуполя". Захід було організовано Маріупольською міською військовою адміністрацією за підтримки Посольства України в Королівстві Нідерланди. Системним партнером ініціативи є Фонд Ріната Ахметова.

Одним із важливих свідків трагедії у Маріуполі став Андрій Серветник, головний лікар Маріупольської лікарні №4, який працював у місті під час блокади навесні 2022 року. Його історія зберігається у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Росіяни не щадили нікого – методично розстрілювали місто і вбивали його мешканців. Я бачив це на власні очі. Звичайних людей – старих, молодих, жінок, чоловіків, дітей. Дуже важливо зараз не втратити, не забути, не допустити маніпуляцій в майбутньому, щоб наступні покоління знали правду про цю війну", – каже Андрій Серветник. 

Музею "Голоси Мирних" медик розповів: з кінця лютого лікарня опинилася в повній ізоляції та в епіцентрі гуманітарної катастрофи. Заклад працював завдяки одному генератору, який вмикали лише на кілька годин на добу. Пального та ліків бракувало, медики щодня ризикували життям, шукаючи бензин на розбитих заправках під обстрілами. Через дефіцит кадрів до операцій залучали інтернів. Коли у лікарні вичерпалися запаси крові та плазми, персонал проводив пряме переливання від медиків пацієнтам.

"Був у нас хлопець із відірваною ніжкою, а донорська кров закінчилася. Довелося у нашого інтерна "качати" першу негативну, мілілітрів 200–300. Ми з цього інтерна двічі кров брали, і ще з одного товариша теж. Завдяки цьому дитину вдалося врятувати", – пригадує лікар. 

Однак уникнути втрат серед колективу лікарні не вдалося. Під час блокади Маріуполя загинули щонайменше 12–14 працівників місцевої лікарні, серед них і колеги Андрія Серветника, які віддали життя, рятуючи цивільних: Андрій Гнатюк, Анатолій Казанцев, Сергій Власюк. Ще 18 медиків досі вважаються зниклими безвісти. 

Щоб приховати реальні масштаби загиблих цивільних, окупанти після захоплення Маріуполя конфіскували та вивезли всю медичну документацію лікарні, куди тижнями зносили тіла загиблих маріупольців безпосередньо з вулиць. Тому свідчення таких очевидців, як Андрій Серветник, є ключовим елементом формування доказової бази для майбутніх вироків. 

Дивіться історію лікаря у Музеї "Голоси Мирних": 

Учасники зустрічі зазначили, що міжнародна спільнота вже майже завершила підготовку правової основи для запуску Спеціального трибуналу, який дозволить покарати вище політичне та військове керівництво РФ за агресію проти України. Водночас основою для покарання є масштабна робота з фіксації злочинів.

"Для маріупольців і для мене особисто важливо, щоб голос правди лунав. Щоб світ знав правду про трагедію Маріуполя, бачив справжнє обличчя цієї війни та визнав агресію з боку Росії проти українського міста", – наголосив начальник Маріупольської міської військової адміністрації Вадим Бойченко.

Маріуполь – один із найбільш задокументованих прикладів воєнних злочинів проти цивільних. Його досвід впливає на міжнародний порядок денний у сфері правосуддя та відповідальності. Тому на заході окремо обговорювали документування злочинів і відшкодування збитків постраждалим. До Реєстру збитків для України подано понад 165 тисяч заяв, з них майже 30 тисяч – від мешканців Маріуполя.

Колекція Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова налічує вже понад 145 тисяч історій про війну, серед яких близько 12 500 – історії маріупольців. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.