У сучасному світі свято 8 березня сприймається як щось не надто важливе та урочисте. Проте все геть не так було в часи СРСР. На додачу до ідеологічного значення, яке надавала йому держава, святкування супроводжувалось подарунками для жінок.

Відео дня

Оскільки в радянську епоху панував повсюдний дефіцит товарів, чоловіки мало не весь рік полювали за речами, які могли би потішити їхніх дружин, матерів чи дочок у Жіночий день. І деякі подарунки стали своєрідною класикою. Їх можна було хоч якось дістати, попри дефіцит, і вони гарантовано тішили свою власницю. Більшість із них зараз викликають лише здивування. OBOZ.UA розповідає, які подарунки на 8 березня були найбільш бажаними в СРСР, а зараз їх назвали би знущанням.

Кухонний фартух або прихватки

У часи дефіциту навіть такий простий кухонний текстиль був святом, адже гарні тканини чи готові вироби рідко з'являлися на полицях. Отримати новий фартух означало оновити свій "робочий одяг", в якому жінка проводила значну частину домашнього часу. Сьогодні такий подарунок сприймається як прямий натяк на "місце жінки на кухні" та побутове обслуговування сім'ї. Це позбавлений романтики жест, який скоріше образить, ніж потішить сучасну жінку.

Набір алюмінієвих каструль чи пательня

Для радянської господині новий посуд був справжнім капіталовкладенням, адже каструлі та сковорідки часто використовували десятиліттями до повного зносу. Отримати важку алюмінієву каструлю вважалося ознакою турботи про добробут родини та полегшенням побуту. Зараз кухонне приладдя купується за потребою як звичайна господарська річ, у ній немає нічого романтичного чи приємного. Дарувати каструлю на 8 березня – це моветон, що зводить особистість жінки до ролі кухарки. Що, до речі, повністю суперечить духові свята.

Книжка "Про смачну і здорову їжу"

Ця книга була справжньою "біблією господині" та вікном у світ продуктів, яких часто не було в магазинах. Отримати таку збірку з яскравими ілюстраціями було престижно. Особливо вдалі видання передавалася у спадок як головний посібник з ведення господарства. У наші дні, коли будь-який рецепт доступний за секунду в смартфоні, такий фоліант лише збирає пил. Окрім того, це знову ж таки подарунок "для побуту", а не для душі чи саморозвитку жінки.

Парфуми "Червона Москва" або "Тет-а-тет"

У СРСР ці аромати вважалися вершиною парфумерного мистецтва та ознакою статусу, адже вибору практично не існувало. Жінки щиро раділи флакончику, який потім десятиліттями зберігали для особливих подій, щоб пахнути "дорого" за тодішніми мірками. Сьогодні ці парфуми мають занадто важкий, специфічний і застарілий шлейф, який асоціюється радше з бабусиною скринею. Сучасний ринок пропонує тисячі витончених ароматів, на фоні яких радянська класика звучить як агресивна атака на нюх. Хоча парфуми самі по собі залишаються варіантом хорошого подарунка. Особливо якщо ви знаєте, які аромати до вподоби вашим близьким жінкам.

Кришталева ваза

Кришталь в СРСР був символом заможності. Кришталеві предмети виставляли в сервант, щоб усі бачили – у домі панує достаток. Важка товстостінна ваза з об’ємним малюнком вважалася солідним подарунком, який не соромно було передарувати або залишити нащадкам. Зараз такі вироби вважаються несмаком і пережитком минулого, що лише займає місце. Дарувати щось подібне варто лише тоді, коли ви точно знаєте, що предмет впишеться в інтер’єр.

Набір махрових рушників

І знову до теми домашнього текстилю. Хороший рушник і зараз вважається непоганою покупкою, хоч і не святковою. А в часи СРСР "вполювати" товстий і пухнастий махровий рушник було майже неможливо. Тому за ними вистоювали величезні черги в магазинах. Жінки раділи такому подарунку, бо він був практичним і нарешті дозволяв замінити старе зношене полотно на щось приємне і м’яке. Сьогодні рушники – це товар першої необхідності, який можна купити в будь-якому більш-менш великому супермаркеті. Дарувати їх на 8 березня – це все одно що дарувати пральний порошок: корисно, але зовсім не святково.

Електровафельниця або міксер

Дрібна кухонна техніка радянського виробництва вирізнялась незграбним дизайном, величезною вагою ще й страшенно шуміла. Тим не менше, про неї мріяли мало не всі жінки. Просто тому, що навіть дуже незручний міксер – це краще, ніж ніякого міксера взагалі. А з побутовою технікою в СРСР були величезні проблеми. Країна Рад в першу чергу виробляла ракети і танки, а не холодильники, тостери і електрочайники. Тому це був розкішний подарунок "на роки", який демонстрував технічний прогрес у межах однієї квартири. Нині подібні прилади стали набагато легшими, дешевшими та функціональнішими, тому їх купівля не є подією. І, знову ж таки, подібний презент знову замикає жінку в колі домашніх обов'язків, замість того, щоб підкреслити її індивідуальність.

Відріз тканини на сукню

Коли готовий одяг у магазинах був однотипним і несимпатичним (якщо був узагалі), отримати кілька метрів тканини означало можливість пошити собі щось унікальне. Жінки з натхненням несли ці відрізи до кравчинь, щоб нарешті отримати зручну та красиву річ і хоч якось виділитися з натовпу. У наш час одяг став значно доступнішим, а індивідуальне пошиття перетворилось на ритуал – окрему справу, на яку потрібно виділити зусилля, час і гроші. До того ж якісні тканини перестали бути таким дефіцитом, щоб вважатись дорогим подарунком.

Набір пластмасових бігуді

Це був практично єдиний доступний спосіб зробити святкову зачіску вдома, тому набори різних калібрів були в арсеналі кожної красуні. Їх цінували, бо вони дозволяли створити образ "як з кіно" власними силами. Сьогодні ці жорсткі пластмасові циліндри асоціюються з тортурами під час сну та застарілими методами укладки. Сучасні стайлери та м'які бігуді набагато зручніші, а старий пластик лише дряпає шкіру та псує волосся.

Раніше OBOZ.UA розповідав про улюблені в СРСР страви, які зараз викликають огиду.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.