Провальна пародія на IKEA: чому меблі в СРСР були такими страшними

Меблі в СРСР залишалися одним із символів соціалістичного побуту, який відрізнявся від того, що пропонувала сучасна Європа. Побутові меблі часто виглядали жахливо — неякісні, нефункціональні, непривабливі.

Відео дня

І це не було випадковістю, а відображенням пріоритетів радянської держави, де на потреби громадян не завжди вистачало ресурсів. Щобільше, навіть з розвитком соціалізму, меблі залишались далеко від ідеальних, і багато хто згадує їх з недовірою до сьогодні.

OBOZ.UA дослідив, чому меблі в СРСР виглядали так, і як радянська версія меблів була жалюгідною пародією на західні аналоги, зокрема IKEA.

Історія меблевого виробництва в СРСР

Вперше меблеві вироби в СРСР почали виробляти ще в 1920-х роках, коли країна переживала важкі часи колективізації й великих економічних труднощів. До 1940-х років більшість меблів у радянських квартирах були старими, царськими залишками. В інтер'єрах домінували важкі дубові столи та різьблені буфети, які залишились від імператорських часів. Проте вже після війни, починаючи з 1950-х, уряд зрозумів, що потрібно більше уваги приділяти комфорту населення і почав розвивати меблеву промисловість.

Радянське меблеве виробництво було орієнтоване на кількість, а не на якість. Більшість меблів були виготовлені вручну в невеликих майстернях або артілях, і навіть базова якість виготовлення часто була проблемною. Меблі часто збивалися цвяхами, фарбувалися олійною фарбою, і не мали ніякої естетичної привабливості. Проте навіть у 1970-80-х роках, коли меблева індустрія почала трохи розвиватися, меблі залишались неякісними й здебільшого непридатними для комфортного використання.

Що ж стосується зовнішнього вигляду меблів, то радянські дизайнери часто намагались копіювати західні меблеві тенденції, зокрема IKEA, але це було зроблено без розуміння технологій. Серед найбільш виразних прикладів — меблеві "стінки" або "секції", які стали іконою радянського дизайну, але через низьку якість виготовлення, вони часто були кривими, з поганою фурнітурою і дуже громіздкими. Вони займали пів кімнати й створювали ще більше дискомфорту у вже обмеженому просторі радянських квартир.

Невіддільною частиною радянських квартир були меблеві стінки — так звані "секції". Це був величезний набір меблів, що займав багато місця і мав спільні риси з шафами, столами і полицями. Вони не тільки мали безформний вигляд, але і часто були ненадійними через низьку якість фурнітури. Це були меблі, які зазвичай не служили довго, їх важко було використовувати в обмеженому просторі квартир.

Дивани і крісла радянського виробництва стали справжнім символом некомфорту. Нерідко вони були не лише непривабливими, а й незручними. З часом конструкція таких меблів ставала ще слабшою, і вони не виконували своїх функцій. Крісла і дивани радянського виробництва часто хиталися, їх оббивка швидко псувалася, а сама конструкція була не тільки неестетичною, а й фізично незручною для тривалого використання.

Якщо меблі для вітальні або спальні ще можна було вважати якимось варіантом оформлення інтер'єру, то меблі для кухні були ще гіршими. Зазвичай це були важкі комоди і буфети, які сильно заважали на кухнях, особливо в малогабаритних квартирах. Якість матеріалів була дуже низькою, а конструкція залишала бажати кращого. Щодо шаф та ліжок, то навіть у середньостатистичних квартирах їх часто не було в достатній кількості або якості.

Меблі радянського виробництва стали яскравим прикладом того, як країна з величезними ресурсами і технологіями могла виготовляти бездушні і незручні меблі, в той час, як на Заході уже були розвинені компанії, які пропонували недорогі, але якісні й зручні меблі.

OBOZ.UA раніше повідомляв, що в Україні колекціонери готові викласти чималі суми за старі радянські меблі.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.