"Не лише гроші та біотехнології": професорка медицини назвала фактори, які впливають на тривалість життя

Вже зараз завдяки науці є можливість частково контролювати тривалість і якість життя, і люди потенційно можуть якісно жити до 120 років. Причому цей показник з часом буде лише зростати, бо у дослідників вистачає перспективних напрямів – це і генна інженерія, і репрограмування клітин, можливості стовбурих клітин, пептидна терапія, біопринтинг органів тощо.

Проте "головне питання – не скільки, а як ми будемо жити", переконана професорка, докторка медичних наук, виконавча директорка Інституту глобального довголіття, доцентка Національного медичного університету ім. Богомольця Еліна Крістіан. І сьогодні за подовженням життя стоять "не лише гроші та біотехнології". Про це вчена розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA.

Біопринтинг та трансплантація

"Я думаю, медицина довголіття – це медицина майбутнього. Ми вже можемо частково контролювати тривалість і якість життя. Людина потенційно може якісно прожити 120 років. Деякі вчені говорять навіть про 130-150. Я реалістично кажу про 120. Але головне питання – не скільки, а як ми будемо жити", – каже вчена.

Перераховуючи існуючі перспективні напрями, професорка окремо згадала трансплантологію і наголосила: "всюди є свої "за" і "проти".

"Я дуже рада, що в Україні після змін у законодавстві трансплантація справді зробила крок уперед і вже реально продовжує людям життя. Проте сьогодні трансплантація – це насамперед лікування важких захворювань: цирози, важкі травми, термінальні ураження органів. Бо ж ні в законі, ні в практиці не існує поняття "пересадити печінку, нирки чи серце, щоб помолодшати", – зазначила Еліна Крістіан.

Можливість надрукувати на 3D-принтері якийсь живий орган поки що залишається суто теоретичною, зауважила професорка.

"Були спроби за допомогою генної інженерії чи біопринтингу надрукувати здорову печінку або нирку. Поки що цього зробити не вдалося. Тож хоча біопринтинг – один із перспективних методів, він ще не став реальним інструментом масового продовження життя", – пояснила докторка наук.

Сповільнення старіння

"Те, що реально вже сьогодні – це сповільнення прискореного старіння. Люди не хочуть чекати 50 років, поки наука винайде "ліки від старості". Вони прагнуть жити якісніше вже зараз", – зазначила вчена.

Еліна Крістіан пояснила: прискорене старіння – це коли людина через якусь хворобу, наприклад, ожиріння, має одразу низку наслідків, що впливають на тривалість життя – у даному випадку жирову хворобу печінки, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання тощо.

Причому серед прямих є ще й непрямі наслідки, у тому числі неврологічна симптоматика і навіть депресії.

"Усе це пришвидшує старіння. І сьогодні є методи, які можуть цей процес сповільнити", – запевнила вчена.

Скандальний парабіоз

"Був, наприклад, дуже скандальний напрям – парабіоз, тобто переливання елементів молодої крові. На тваринах, зокрема, на щурах, це давало ефект: у старих щурів покращувалися функції тканин. Але на людях доказової й безпечної практики немає. Такі експерименти викликали багато етичних питань" – розповіла Еліна Крістіан.

У таку ж групу сумнівних практик вчена віднесла окремі "клініки, зокрема і в Україні, для платоспроможних".

"Наскільки я розумію, там використовують стовбурові клітини, екзосоми, пептиди та інші біотехнології. В основному, ці технології, що скеровані на омолодження ззовні і не враховують стан організму зсередини, тим паче, стан мікробіому. А іноді вони можуть ще і нашкодити, спровокувавши розвиток безконтрольного ділення клітин", – зазначила професорка.

Популярні пептиди

За її словами, "пептиди зараз справді дуже популярні", і вони навіть "є і в деяких лікарських препаратах", проте це не панацея, а конкретні ліки від конкретних хвороб.

"Наприклад, "Оземпік" – це препарат на основі семаглутиду, агоніста GLP-1. Він впливає на відчуття насичення, зменшує моторику шлунка, працює через центральні механізми регуляції апетиту, знижує тягу до їжі. Семаглутид зараз часто відносять до препаратів, які можуть впливати на довголіття. І це логічно. Коли ми лікуємо ожиріння, людина знижує вагу – і в неї зменшуються ризики серцево-судинних захворювань, діабету, інсульту, інфаркту", – зауважила експертка.

Тобто, "це – ліки, і вони справді можуть рятувати життя тим, кому вони показані".

Не лише гроші

"Але довголіття – це не лише гроші, біотехнології, й не фанатичне дотримання здорових звичок. Усе має бути в міру. Людина повинна насолоджуватися життям – і це також допомагає жити довше", – наголосила Еліна Крістіан.

Вона запропонувала подивитись і брати приклад з довгожителів із так званих "блакитних зон" – Японії, Середземномор’я, зокрема – Сардинії, Окінави.

"Їхнє довголіття пояснюється не лише якісною їжею й активністю. Там дуже важливі соціум, спілкування, радість від життя. Мабуть, це одна з основних речей, які впливають на тривалість життя", – впевнена вчена.

OBOZ.UA вже писав, що саме спосіб життя та щоденні звички можуть суттєво впливати не лише на тривалість життя, а й навіть на здоров’я мозку в літньому віці. Сьогодні у цьому сенсі особливу увагу фахівців привертає невеликий грецький острів, де люди живуть довше за середні показники та рідко стикаються з деменцією. Вчені вважають, що ключ до такого феномену криється у поєднанні харчування, фізичної активності та міцних соціальних зв’язків.

Також OBOZ.UA розповідав про раціон людей, які живуть найдовше в світі.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram та Viber, щоб бути в курсі останніх подій.