Навіщо в СРСР будували мости через багатоповерхівки: так не робили ніде

У районах сучасних мегаполісів, які активно забудовувались у часи СРСР, досі можна побачити таку дивовижу, як бетонні чи металеві конструкції, які з’єднують верхні поверхи багатоповерхівок. Вони мають доволі специфічний, майже фантастичний вигляд, проте такі мости почали будувати не просто так.

Відео дня

Розташування мостів між будинками на висоті пташиного польоту мало кілька цілком прагматичних та інженерних причин. OBOZ.UA з’ясовував, яку функцію вони виконували.

Економія на ліфтах та приборкання рельєфу

Найвідомішим прикладом такого підходу до житлової архітектури є мікрорайон Плато Нуцубідзе в Тбілісі. Автори цього проєкту – грузинські архітектори Отар Каландаришвілі та Гізо Поцхішвілі. У 1970-х роках вони запропонували рішення, яке дозволило вписати типову забудову в складний гірський рельєф міста.

Замість того, щоб будувати складні дороги до кожного під’їзду на крутому схилі, вони з’єднали три будинки мостами уже на висоті кількох поверхів. Їхні мешканці підіймаються на ліфті в першому будинку, проходять по мосту і опиняються на рівні середніх чи верхніх поверхів наступних споруд. Це значно здешевило експлуатацію і зробило пересування районом комфортнішим.

Концепція "будинку-комуни"

Ще на ранньому етапі існування СРСР архітектори-авангардисти марили ідеєю, що побут радянських людей має бути спільним. Мости стали втіленням цієї концепції. Вони мали з’єднувати житлові корпуси з громадськими блоками: їдальнями, пральнями чи бібліотеками. Ідея була в тому, щоб мешканець міг пробігтися в капцях по хліб чи на збори, навіть не виходячи на вулицю, де може бути мороз чи дощ.

Експериментальний футуризм

У 70–80-х роках архітектори намагалися подолати одноманітність сірих панельок, які створювали депресивний вигляд житлових районів. Мости додавали місту складний і динамічний силует, навіть якщо не виконували практичної функції.

Що з міжбудинковими мостами зараз

Якщо не враховувати мости у Тбілісі, більшість таких конструкцій зараз є доволі сумним видовищем. Вони або занедбані, або завалені старим мотлохом, або закриті на замок через небезпеку обвалу чи побоювання "непроханих гостей". По суті, вони є пам’ятником епосі, коли навіть спроби створити функціональне рішення у поєднанні з амбіціями "догнати і перегнати" призводили до виникнення дивних і нерідко непотрібних об'єктів.

Раніше OBOZ.UA розповідав, з яких радянських міст тікали всі їхні жителі – зараз про більшість із них забули.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.