Навіщо у СРСР "солили" річки: цим займалася авіація

У радянській інженерній практиці існувала незвичайна, на перший погляд, традиція – "солити" річки. Нічого спільного з кулінарією вона не мала, а була одним з численних способів підкорити, приборкати природу, які вигадували в СРСР.

Відео дня

Метою такого соління була боротьба з руйнівною силою природи під час зимової навігації та весняного водопілля. OBOZ.UA розбирався, як це робилось, навіщо і до яких наслідків призводило.

Навіщо річкам потрібна була сіль

Головною причиною використання солі була боротьба з льодом. Важливо зазначити, що сіль при цьому використовували не кухонну, в діло йшов технічний хлорид натрію. В СРСР річковий транспорт грав критичну роль у логістиці, особливо у важкодоступних регіонах Сибіру та Півночі. Щоби продовжити термін навігації, необхідно було затримати замерзання води або зробити лід крихким.

З цією метою почали "солити" річки, адже солона вода має нижчу температуру замерзання. Коли соляну суміш розкидали з літаків або спеціальних суден на крижаний панцир річки, вона починала "проїдати" лід, створюючи в ньому порожнини та тріщини. Це дозволяло криголамам легше прокладати шлях, а річковим портам – працювати на кілька тижнів довше.

Використовували сіль і навесні – для боротьби з льодяними заторами під час повені. Величезні брили льоду часто накопичувалися біля опор мостів або на вузьких ділянках русла. Це блокувало потік води, робило навігацію неможливою і призводило до затоплення навколишніх земель, в тому числі із населеними пунктами. Посипання льоду сіллю (або темними речовинами на кшталт вугільного пилу, що притягували сонячне світло) допомагало льоду швидше танути та руйнуватися. Це справді допомагало боротися із заторами.

Чому від цієї практики відмовилися

Втім, попри те, що метод на перший погляд був ефективним, від нього зрештою відмовились через руйнівні екологічні наслідки. Масове засолювання прісних водойм призводило до загибелі риби та мікроорганізмів, які були не пристосовані до життя в солоному середовищі. Також сіль погіршувала якість питної води для міст, розташованих нижче за течією. Окрім того солена вода викликала корозію металевих конструкцій мостів та суден, що значно скорочувало термін їхньої експлуатації.

Зараз для руйнування льоду у потрібних районах використовуються сучасні потужні криголами та судна на повітряній подушці, які справляються із ним без хімії. А для ліквідації заторів використовують точкові підриви льоду. У критичних зонах поблизу шлюзів чи портів також часом додають теплу воду, наприклад, з електростанцій, щоб швидко розплавити лід.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому в СРСР були настільки погані дороги.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.