Навіщо на телефонах у СРСР були літери, а не лише цифри: пояснення

У часи, коли мобільні телефони були лише науковою фантастикою, а фіксований зв'язок вимагав терплячого набору номера, на дисках стаціонарних апаратів можна було побачити не лише звичні цифри.

Відео дня

Ця особливість, що сьогодні здається екзотикою, має своє цікаве пояснення. Вона була частиною унікальної системи, яка використовувалася для полегшення запам'ятовування номерів. Хоча ця практика зникла разом з епохою дискових телефонів, вона є цікавим свідченням технічних та історичних особливостей минулого.

Це був не просто спосіб зв'язку, а й частина повсякденного життя, що відображала певні стандарти тієї епохи.

Система, за якою на телефонних дисках, окрім цифр, були присутні й літери, мала на меті спростити запам'ятовування телефонних номерів. На той час типовий номер складався з однієї або двох літер та п’яти цифр. На відміну від сучасної семизначної нумерації, такий формат вважався легшим для запам'ятовування, оскільки літери асоціювалися з певними словами або назвами районів, що допомагало користувачам тримати в пам'яті необхідні комбінації. Ця ідея була запозичена з американської системи, де літери використовувалися за принципом мнемоніки.

В Америці ця система була побудована таким чином, що літери відповідали першим двом цифрам номера, часто утворюючи назви районів або інші легко запам’ятовувані слова. Наприклад, номер "Tremont 3106" фактично був цифровою комбінацією "873-3106", де літери допомагали сформувати асоціацію з назвою району. Такий підхід значно спрощував запам’ятовування та набір номера, особливо в умовах, коли довідники не завжди були під рукою.

У Радянському Союзі принцип використання літер був дещо іншим. Тут кожна літера відповідала певній цифрі. На телефонному диску було десять літер: А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, І, К, Л. Кожна з них відповідала цифрам від 1 до 9 та 0. Наприклад, номер міг виглядати як "К-5-33-36", де літера "К" означала цифру 9. Також існували номери з двома літерами, як-от "А2-3-33". Варто зазначити, що літера "З" не використовувалася, щоб уникнути плутанини з цифрою "3".

Попри всі переваги, ця система виявилася не дуже зручною в довгостроковій перспективі. Зі зростанням кількості абонентів і потребою у нових телефонних номерах виникла проблема нестачі літерних комбінацій. Крім того, набір номера за допомогою буквено-цифрової системи був менш ефективним, ніж з використанням виключно цифр.

У 1968 році було ухвалено рішення відмовитися від цієї системи. Вона була визнана незручною та застарілою, а потреба у нових номерах вимагала переходу до більш універсальної та розширеної нумерації. З цього моменту літери з телефонних дисків зникли, а номери стали складатися виключно з цифр, що стало стандартом, який дійшов до наших днів.

OBOZ.UA пропонує дізнатися, які речі у вашому будинку можуть нагадувати старшому поколінню часи СРСР.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.