"Наше життя перемістилося в метро": історія родини Рижкових з Харкова увійшла до музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова

Повномасштабна війна забрала у сестер-двійнят Карини та Марини Рижкових безтурботне дитинство. Їхнє рідне місто Харків щодня потерпає від ворожих обстрілів, дівчата дорослішають під звуки сирен і навчаються під землею – у бомбосховищах. Своєю історією вони поділилися з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. 

Війна для дівчат стала реальністю, у якій вони живуть уже понад чотири роки. За цей час вони не раз стали свідками обстрілів рідного міста, навчилися розрізняти звуки ракет та безпілотників.

"Якось ми були у парку і раптом чуємо свист, він наближається. Бачимо ракету. До метро нам треба було бігти хвилин п’ять-десять. Тоді ми сіли під лавку, закрили голови руками. У той момент я розплющую очі й бачу цю хвилю диму та пилу. На нас летить величезна гілка", – пригадує Марина.

Її сестра Карина згадує, як вони щодуху бігли до метро. У безпечному місці серед натовпу людей дівчинка розплакалася – настільки сильними були страх і переживання. Відтоді сестри стали значно обачніше ставитися до власної безпеки: гуляли лише неподалік від станцій метро, щоб у разі небезпеки мати змогу швидко сховатися.

"Наше життя, напевно, перемістилося в метро. Уроки в "метрошколі", заходи, виставки, виступи – усе це тепер відбувається в підземці. Жити зараз у Харкові – це дуже круто, але водночас небезпечно й лячно. Та я обожнюю наше місто", – говорить Марина.

Лише раз родина наважилася виїхати з Харкова – після того, як ракета влучила зовсім поруч із їхнім будинком. Заради безпеки Рижкови переїхали до передмістя. Та війна наздогнала їх і там: неподалік стояли російські танки, над селом літали "шахеди" та ракети. Сестри сумували за рідним містом, виходили на пагорб, щоб побачити Харків. Та замість знайомої панорами бачили стовпи диму й спалахи вибухів. 

Зрештою родина Рижкових зважилася повернутися до Харкова, дівчата потребували навчання. Тоді найбільшим порятунком для них стало мистецтво. Марина мріє пов’язати своє життя з цирком професійно та стати хореографом. Вона вже працює тренеркою для малечі і ставить власні номери – один з номерів здобув гран-прі за кордоном. Карина ж хоче відкрити власну художню студію у Харкові.

"Дівчата не зациклювалися на чомусь такому страшному, спілкуються зі своїми однолітками. Завдяки цьому, можливо, вони легше переносять те, що коїться. Вони можуть передати свої почуття за допомогою малюнків, за допомогою своїх тренувань, за допомогою виступів", – пояснює Вікторія Рижкова, мама двійнят.

Важливу роль у відновленні емоційного та психологічного стану дівчат відіграє й відпочинок. Карина та Марина вже двічі побували в "Блогер Кемпі", організованому Фондом Ріната Ахметова. Там вони мають змогу відпочити на природі, знайти нових друзів і розкрити свій творчий потенціал за підтримки досвідчених наставників. 

Дивіться історію родини Рижкових тут.

Колекція Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова налічує вже понад 145 тисяч історій про війну. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних людей, які постраждали від війни Росії проти України.