Блог | Гуманітарна допомога з-за кордону: що краще для іноземного донора – український фонд чи філія?
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Повномасштабна війна суттєво збільшила обсяги міжнародної гуманітарної допомоги, яка надходить в Україну. Іноземні благодійні та неурядові організації фінансують гуманітарні програми, закуповують товари за кордоном та передають їх цивільному населенню, внутрішньо переміщеним особам та іншим отримувачам допомоги.
Якщо така діяльність має не разовий, а системний характер, перед іноземною організацією постає практичне питання: яку форму присутності обрати для роботи в Україні?
Одним із варіантів є створення окремого українського благодійного фонду. Інший – реєстрація відокремленого підрозділу іноземної організації в Україні.
Обидві моделі можуть використовуватися для гуманітарної діяльності, однак суттєво відрізняються з погляду юридичного статусу, управління, оподаткування, відповідальності та практичної організації ввезення і розподілу гуманітарної допомоги.
Спочатку – про правовий режим гуманітарної допомоги
Гуманітарна допомога має спеціальний правовий режим. Це цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, виконання робіт, надання послуг тощо.
Саме дотримання цього спеціального режиму дозволяє, за встановлених законодавством умов, застосовувати передбачені для гуманітарної допомоги митні та податкові пільги.
При цьому важливо розрізняти декілька статусів. Створення благодійної організації, включення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій та набуття статусу отримувача гуманітарної допомоги – це не одне й те саме. Кожен із цих статусів має власне юридичне та податкове значення.
Окремо необхідно враховувати, що частина спрощених правил роботи з гуманітарною допомогою має тимчасовий характер та пов'язана з дією воєнного стану. Тому модель, яка добре працює сьогодні, варто оцінювати також з погляду її життєздатності після завершення дії спеціальних воєнних правил.
Варіант 1. Створення українського благодійного фонду
Благодійний фонд є окремою українською юридичною особою приватного права, яка створюється та діє на підставі власного статуту.
На відміну від філії, він юридично відокремлений від іноземного засновника, самостійно вступає у правовідносини, відкриває банківські рахунки, укладає договори та відповідає за власними зобов'язаннями.
У чому переваги цієї моделі
Насамперед український благодійний фонд є зрозумілою для українського законодавства формою здійснення благодійної діяльності.
За умови виконання встановлених законодавством вимог благодійний фонд може набути статусу отримувача гуманітарної допомоги та здійснювати відповідні операції через автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги.
Це створює достатньо зрозумілу правову модель: іноземний донор або інші особи передають кошти чи товари українському фонду, а фонд організовує їх ввезення, облік та подальшу передачу набувачам гуманітарної допомоги.
За умови дотримання встановленої процедури гуманітарна допомога може ввозитися в Україну із застосуванням передбачених законодавством митних та податкових пільг.
Окремі пільги передбачені й для операцій із подальшої передачі благодійної та гуманітарної допомоги набувачам. При цьому важливо розмежовувати два етапи – ввезення товарів в Україну та їх подальшу передачу всередині країни, оскільки для них діють різні умови застосування податкових пільг.
Ще одна перевага – можливість самостійно здійснювати публічний збір благодійних пожертв та використовувати передбачені законодавством інструменти фінансування благодійної діяльності.
Нарешті, український фонд є окремою юридичною особою. Тому його зобов'язання за загальним правилом не стають автоматично зобов'язаннями іноземної організації-засновника.
Які є обмеження
Для використання переваг неприбуткового статусу благодійна організація повинна відповідати вимогам Податкового кодексу України та бути включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Це означає, що ще на етапі підготовки статуту необхідно правильно сформулювати положення про цілі діяльності, використання доходів та порядок передачі активів у разі припинення організації.
Існують і спеціальні обмеження щодо використання коштів. Зокрема, адміністративні витрати благодійної організації не можуть перевищувати встановлену законодавством частку її доходу за відповідний період. Окремі податкові правила діють також щодо виплат та компенсацій працівникам благодійної організації.
У разі припинення благодійного фонду його активи не можуть бути просто повернуті іноземному засновнику: законодавство встановлює спеціальний порядок їх передачі іншим благодійним організаціям або, у передбачених випадках, до бюджету.
Тому створення окремого фонду забезпечує більшу юридичну автономність, але одночасно означає необхідність побудови в Україні власної системи корпоративного управління, бухгалтерського обліку, звітності та внутрішнього контролю.
Варіант 2. Реєстрація відокремленого підрозділу іноземної організації
Інша модель – діяльність безпосередньо через відокремлений підрозділ іноземної організації. Принципова відмінність полягає в тому, що такий підрозділ не є окремою юридичною особою.
Він діє від імені іноземної організації, наділяється нею майном, працює відповідно до затвердженого положення, а його керівник діє на підставі наданих йому повноважень.
Чим ця модель може бути привабливою
Її основна перевага – централізоване управління. Іноземній організації не потрібно створювати в Україні повністю автономну структуру з окремими учасниками та власною системою корпоративного управління. Ключові рішення можуть залишатися на рівні головної організації, а український підрозділ фактично виконує її функції на території України.
Це може бути зручним для міжнародних NGO, які працюють одночасно в багатьох країнах та прагнуть зберігати єдині глобальні правила управління гуманітарними програмами.
Певні переваги ця модель може мати і в разі припинення діяльності. Оскільки підрозділ не є окремою юридичною особою, майно після завершення відповідних процедур за загальним правилом залишається майном іноземної організації, яка його створила.
Але є і складніші питання
Законодавство про гуманітарну допомогу передбачає можливість участі відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій у відповідному механізмі.
Водночас законодавча термінологія у цій частині не є ідеально узгодженою з чинними правилами державної реєстрації відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб. Зокрема, у законодавстві про гуманітарну допомогу традиційно використовується поняття акредитації таких підрозділів, тоді як реєстраційне законодавство зазнало суттєвих змін.
Тому для цієї моделі особливо важливо ще до початку ввезення товарів перевірити практичний механізм реєстрації підрозділу як отримувача гуманітарної допомоги та можливість застосування відповідних митних і податкових пільг.
Є й питання оподаткування. Сам факт реєстрації відокремленого підрозділу ще не дає підстав автоматично стверджувати ні про виникнення, ні про відсутність податку на прибуток в Україні. Податкові наслідки залежать від характеру фактичної діяльності іноземної організації в Україні та, зокрема, від її статусу для цілей оподаткування.
Тому модель, за якої підрозділ виключно реалізує гуманітарні програми і не здійснює комерційної діяльності, необхідно аналізувати окремо з урахуванням його фактичних функцій, джерел фінансування та характеру операцій.
Крім того, відокремлений підрозділ не може бути включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій як самостійна українська юридична особа, оскільки такою юридичною особою він не є.
Потребують окремого аналізу і валютні операції та банківське обслуговування такої структури.
Нарешті, відсутність окремої правосуб'єктності має і зворотний бік: зобов'язання відокремленого підрозділу фактично є зобов'язаннями самої іноземної організації.
Фонд чи філія: у чому принципова різниця
Якщо спростити вибір до головного, український благодійний фонд забезпечує більшу автономність, а відокремлений підрозділ – більшу інтегрованість у структуру іноземної організації.
Для українського фонду простішою є сама конструкція благодійної діяльності: є окрема юридична особа, неприбутковий статус, власні рахунки, власне управління та зрозумілий механізм взаємодії з українськими державними органами.
Натомість відокремлений підрозділ дозволяє іноземній організації зберігати централізоване управління та не створювати окрему незалежну від неї юридичну особу. Проте саме через статус нерезидента та відсутність окремої правосуб'єктності окремі податкові, валютні та процедурні питання можуть потребувати більш детального аналізу.
Тимчасові правила також потрібно враховувати
При виборі моделі важливо дивитися не лише на правила, які діють сьогодні. Під час воєнного стану законодавство суттєво спростило окремі процедури роботи з гуманітарною допомогою. Зокрема, діє спеціальний порядок її визнання та обліку із застосуванням автоматизованої системи.
Частина податкових правил також безпосередньо пов'язана з воєнним станом.
Тому організації, які планують працювати в Україні протягом кількох років, варто оцінювати обрану структуру у двох сценаріях: за чинного спеціального режиму та після припинення тимчасових воєнних правил.
Інакше модель, яка сьогодні виглядає простою та ефективною, після завершення перехідного періоду може вимагати додаткової перебудови.
Що обрати іноземному донору
Універсальної відповіді немає. Вибір залежить від того, як саме іноземна організація планує працювати в Україні.
Якщо йдеться про довгострокову присутність, регулярне ввезення і розподіл гуманітарної допомоги, самостійне залучення пожертв, власні банківські рахунки та операційну автономність, створення українського благодійного фонду зазвичай забезпечує більш зрозумілу та відокремлену модель роботи.
Якщо ж для міжнародної організації принципово важливо зберегти українську діяльність безпосередньо всередині своєї глобальної структури, централізувати управління та контроль за активами на рівні головного офісу, відокремлений підрозділ може бути більш логічним рішенням.
Однак у другому випадку ще до початку діяльності особливо важливо перевірити механізм отримання статусу отримувача гуманітарної допомоги, податковий статус діяльності в Україні, валютні операції та порядок застосування митних і податкових пільг.
Висновок
Вибір між українським благодійним фондом і відокремленим підрозділом іноземної організації – це не лише питання зручності реєстрації.Фактично йдеться про вибір між двома різними моделями присутності в Україні.
Український фонд створює окрему юридичну структуру з власними правами, обов'язками, активами та відповідальністю. Відокремлений підрозділ, навпаки, залишає українську діяльність частиною самої іноземної організації.
Саме тому перед вибором форми присутності варто визначити майбутню модель фінансування, джерела надходження допомоги, порядок її ввезення та розподілу, необхідність залучення пожертв в Україні, характер банківських і валютних операцій та бажаний рівень юридичної автономності.
Для організацій, які планують системну та довгострокову гуманітарну діяльність в Україні, український благодійний фонд у багатьох випадках може бути більш передбачуваною моделлю.
Водночас вибір між фондом і відокремленим підрозділом не варто робити лише виходячи зі зручності реєстрації. Вирішальними мають бути майбутня модель фінансування, порядок ввезення та розподілу допомоги, податкові й валютні наслідки, система управління та плани іноземної організації щодо тривалості роботи в Україні. Особливо це важливо з огляду на те, що частина чинних правил роботи з гуманітарною допомогою має тимчасовий характер.
Автори: Вікторія Карпова, Вікторія Зубрицька
