"МВС Незламні": Ветерани представлять Україну на Міжнародній спортивній арені у змаганні з плавання
Напередодні Міжнародних запливів на відкритій воді Oceanman, які пройдуть 11-14 червня в Італії, говоримо з заступником Міністра внутрішніх справ України Леонідом Тимченком про результати проєкту "МВС Незламні", підготовку ветеранів до цих змагань, нові можливості для поранених бійців і перспективи розвитку адаптивного спорту в системі МВС України.
Плавання стало невід'ємною частиною реабілітації ветеранів, які зазнали важких поранень під час захисту України. Для них незламність уже давно не гасло, а щоденна робота над собою, шлях відновлення та рух уперед.
У басейні дедалі частіше збираються ветерани системи МВС, які після ампутацій і складних травм обрали не зупинятися перед новими викликами. Їхні історії – про силу духу, наполегливість, повернення до активного життя та нові цілі, які вони ставлять перед собою.
Для одних сьогоднішній заплив – черговий етап реабілітації, для інших – підготовка до міжнародних змагань. Єдиний спільний момент для всіх – це усвідомлення, вчергове, що життя після поранення триває.
Завдяки розвитку реабілітації у воді та реалізації проєкту "МВС Незламні" сотні захисників і правоохоронців повертаються до активного життя, відкривають для себе нові можливості та доводять власним прикладом: незламність – це не лише про витримку, а й про готовність щодня рухатися вперед.
За дорученням Міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, заступник Міністра Леонід Тимченко вже майже два роки координує напрям реабілітації захисників через плавання. За словами Леоніда Тимченка, на старті проєкту команда навіть не уявляла, наскільки потужний ефект матиме реабілітація у воді для ветеранів із важкими пораненнями, в тому числі – з ампутаціями верхніх і нижніх кінцівок.
"Коли ми розпочинали цей проєкт, не було розуміння, що він дасть такий позитивний результат. Але від самого початку завдання Міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка було чітким – створити системний механізм підтримки, а не разову акцію. Ми мали побудувати напрямок, який працюватиме постійно і допомагатиме нашим захисникам повертатися до повноцінного життя", – наголосив Леонід Тимченко.
Він пояснює, що після важких поранень ветерани стикаються не лише з фізичними наслідками травм. Поруч із видимими пораненнями – ампутаціями чи рубцями – існують і невидимі наслідки війни, які потребують не меншої уваги.
"Майже кожен, з ким ми працюємо сьогодні, має травми, які не видно. Це ментальні зміни, через які проходять люди після участі в бойових діях. Саме тому нам було важливо створити середовище, де людина отримує не лише фізичне навантаження, а й підтримку, спілкування та мотивацію рухатися далі", – зазначає заступник Міністра.
Важливою складовою такого супроводу є не лише робота медиків, психологів та реабілітологів, а й підтримка людей, які самі пройшли через війну, поранення та відновлення. Сьогодні поруч із ветеранами в Головному медичному клінічному центрі МВС працюють соціальні супровідники – колишні військовослужбовці, які власним прикладом допомагають побратимам адаптуватися до нового життя. Один із них - ветеран російсько-української війни Ігор Лазебник.
Історія Ігоря Лазебника – один із прикладів того, як система реабілітації МВС допомагає ветеранам не лише відновлюватися після поранень, а й знаходити нову професійну реалізацію. Сьогодні, підтримуючи інших захисників на шляху до відновлення, він щодня доводить: досвід війни може стати джерелом сили та допомоги для тих, хто лише починає свій шлях повернення до повноцінного життя.
До повномасштабного вторгнення киянин працював у цивільній сфері, однак 24 лютого 2022 року добровільно став на захист країни. Спочатку служив у лавах територіальної оборони, а згодом був переведений до 80 окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України. Брав участь у бойових діях на Харківщині та Донеччині.
Поранення отримав під час евакуації побратима поблизу Кліщіївки.
"Ми перебували на позиції, коли надійшов запит на евакуацію. Один із хлопців мав важке поранення ноги. Під час виходу нас помітили. У мене була перебита гомілка в двох місцях, пошкоджена вена. Разом зі мною поранення отримав і побратим. Попри це він зміг дістатися до укриття та покликати допомогу", – згадує Ігор.
Після тривалого лікування та реабілітації військовослужбовця було звільнено зі служби за станом здоров'я. Сьогодні він має третю групу інвалідності. Найскладнішим, зізнається ветеран, стало повернення до цивільного життя та пошук свого місця після фронту.
"Після війни, лікування та реабілітації починається зовсім інший етап, – пояснює Ігор. – Це адаптація до цивільного життя. Спочатку дуже хотілося повернутися назад, на фронт. Це більше психологічна історія, коли не вистачає того темпу життя, адреналіну, відчуття постійної залученості. Але згодом приходить розуміння, що життя триває тут і зараз. Хотілося бути корисним, хотілося залишатися дотичним до допомоги військовим".
Саме власний досвід лікування та відновлення допоміг Ігорю обрати новий професійний шлях. Про можливість працевлаштування в системі МВС він дізнався під час реабілітації від знайомих, які вже працювали з ветеранами.
"Коли людина вперше стикається з пораненням, оформленням документів, проходженням лікування та реабілітації, це часто дуже складно. Я сам пройшов цей шлях і розумію, наскільки важливою є підтримка. Коли з'явилася можливість працювати соціальним супровідником, мені стало цікаво, тому що я знаю ці проблеми зсередини. Мені хочеться ділитися досвідом і допомагати таким самим хлопцям та дівчатам, як я", – говорить ветеран.
Сьогодні Ігор Лазебник супроводжує ветеранів під час реабілітаційних заходів, допомагає їм адаптуватися до нового життя та мотивує не відмовлятися від спорту.
"Я показую військовим, що після поранення життя не закінчується. Колись і сам пересувався з милицею, а потім почав займатися спортом. Коли людина бачить власний прогрес, з'являється впевненість у собі. А коли бачиш ветеранів з ампутаціями чи важкими пораненнями, які плавають, бігають, беруть участь у змаганнях і досягають результатів, розумієш: можливостей значно більше, ніж здається на перший погляд", – переконаний він.
У свої двадцять шість, ветеран не лише відновлюється сам, а й допомагає іншим пройти непростий шлях повернення до активного життя, доводячи власним прикладом, що поранення не ставить крапку ні в кар'єрі, ні в майбутньому.
Проєкт "МВС Незламні" стартував у Києві у жовтні 2024 року. Одним із ключових факторів його успіху стало залучення до роботи досвідченого тренера – учасника трьох Олімпійських ігор Сергія Фролова, який погодився працювати із захисниками та захисницями МВС.
Втім, як підкреслює Леонід Тимченко, головним викликом було не просто знайти басейни для тренувань, а сформувати професійну команду фахівців по всій країні.
"У кожному басейні має бути відповідальна, професійна та емпатична людина. Це не лише тренер. Це людина, яка розуміє специфіку роботи з ветеранами, має відповідний досвід, розуміє психологію та особливості відновлення після важких поранень", – говорить він.
Сьогодні проєкт уже охопив низку регіонів України та продовжує масштабуватися. І хоча його головною метою залишається реабілітація, результати вже давно виходять за межі медичного відновлення.
"Проєкт точно вдається. Говорити, що він уже завершений або досягнув якоїсь кінцевої точки, неправильно. Потреба в ньому буде ще багато років, навіть після завершення бойових дій. Але сьогодні ми бачимо, що рухаємося правильним шляхом", - переконаний Леонід Тимченко.
Одним із підтверджень цього стала зацікавленість самих регіонів.
"Переломним моментом стало те, що окремі області почали самостійно звертатися з ініціативою долучитися до проєкту. Саме тоді ми зрозуміли, що ця робота дійсно потрібна людям і приносить реальний результат", – додає Леонід Тимченко.
Особливу роль у розвитку проєкту відіграли самі ветерани. Вони підказали організаторам – авторам проєкту – напрям, який згодом став одним із ключових у системі реабілітації МВС.
Під час спілкування із захисниками організатори неодноразово чули про біль у спині, проблеми з опорно-руховим апаратом та фантомні болі після ампутацій. Багато хто говорив про потребу в регулярних заняттях у басейні.
"Коли ми запросили наших захисників на перші тренування, отримали відгуки, яких навіть не очікували. Люди говорили про зменшення болю в спині, полегшення фантомних болів і загальне покращення самопочуття. Саме тоді ми зрозуміли, що рухаємося в правильному напрямку", – розповідає Леонід Тимченко.
Плавання непомітно стало платформою для нових досягнень. Учасники проєкту регулярно беруть участь у внутрішніх стартах "МВС Незламні", а нині готуються представляти Україну на міжнародному рівні. При цьому, наголошує заступник Міністра, головний критерій успіху залишається незмінним.
"Кожен учасник наших змагань уже є переможцем. Ми не оцінюємо людей лише за секундоміром чи результатом на дистанції. Для нас важливо, що вони виходять на старт, долають себе і своїм прикладом показують іншим ветеранам, що життя після поранення продовжується", – підсумував Леонід Тимченко.
Після внутрішніх стартів та численних історій особистих перемог ветерани системи МВС готуються зробити ще один важливий крок вперед – представити Україну на Міжнародних змаганнях із плавання на відкритій воді Oceanman в Італії.
За словами Леоніда Тимченка, участь у таких заходах має значення не лише для системи МВС, а й для всієї держави.
"Участь наших представників у міжнародних змаганнях потрібна не тільки для системи МВС, а й загалом для України. Насамперед це нагадування світові про те, що війна триває. Водночас ми демонструємо, що наші захисники залишаються незламними навіть після важких поранень і втрати кінцівок. Вони продовжують жити, рухатися вперед і власним прикладом доводять, що неможливого не існує", – наголосив заступник Міністра.
Для участі у міжнародних стартах було відібрано чотирьох учасників проєкту "МВС Незламні". Усі вони є військовослужбовцями Національної гвардії України, які пройшли через важкі випробування війною та сьогодні продовжують відновлюватися за допомогою спорту.
"Серед них є ветерани з високими ампутаціями нижніх кінцівок, а один із учасників має ампутацію ноги та руки. Водночас дехто з них планує й надалі продовжувати службу", – розповів Леонід Тимченко.
Відбір до команди відбувався насамперед за принципом системності та готовності до серйозного фізичного навантаження. Адже дистанція у відкритій воді потребує не лише спортивної підготовки, а й витривалості, дисципліни та психологічної стійкості.
"Проплисти два кілометри у відкритій воді - це серйозний виклик. Тому ми обирали тих, хто системно займається плаванням, хто готовий перебувати у воді близько години та безпечно подолати таку дистанцію", – зазначив він.
Підготовка до міжнародних стартів триває вже кілька місяців. За неї відповідає заслужений майстер спорту України, учасник та фіналіст Олімпійських ігор Сергій Фролов, який працює з ветеранами від початку реалізації проєкту.
За словами тренера, підготовка до Oceanman суттєво відрізняється від звичайних занять, адже учасникам доведеться долати дистанцію у відкритій воді, де умови значно складніші та менш передбачувані, ніж у басейні.
"Основний акцент зараз робимо на тренувальному об'ємі, адже хлопцям належить подолати дистанцію два кілометри. Ми хочемо, щоб вони підійшли до старту впевненими у своїх силах і отримали задоволення від самого запливу. Для нас важливо, щоб після фінішу вони відчули себе переможцями", – розповідає Сергій Фролов.
За цей час учасники проєкту "МВС Незламні" не лише збільшували дистанції та витривалість, а й опановували особливості плавання у відкритій воді. Адже Oceanman – це зовсім інший виклик, ніж звичні тренування у басейні. Тренер пояснює, що плавання у відкритій воді вимагає від спортсмена зовсім інших навичок, ніж заняття у басейні.
"У басейні ти завжди бачиш доріжку, поворот, орієнтири. На відкритій воді все інакше. Там потрібно орієнтуватися на буї, враховувати хвилю, вітер, можливі зміни погоди. Це зовсім інші умови, тому ми окремо готуємо хлопців саме до таких викликів", – зазначає він.
Окрему увагу приділяють питанням безпеки. Під час міжнародних стартів кожен учасник перебуватиме під постійним наглядом організаторів та супроводжуючих служб.
"Ми вже обговорили всі деталі з організаторами. Учасники матимуть супровід на дистанції та необхідні засоби безпеки. Наше головне завдання – створити умови, за яких вони почуватимуться впевнено та спокійно", – говорить тренер.
Водночас Сергій Фролов наголошує, що головною метою поїздки до Італії є не спортивний результат, а успішне подолання дистанції.
"Для нас найважливіше, щоб хлопці змогли проплисти ці два кілометри у відкритій воді та отримали задоволення від того, що зробили. Регулярні тренування дають необхідну витривалість і впевненість. Я бачу їхню наполегливість і переконаний, що вони впораються із цим викликом", – переконаний Сергій Фролов.
При цьому кожне тренування адаптується до фізичного стану ветеранів та їхнього реабілітаційного навантаження.
"Зазвичай заняття триває близько години. Але ми завжди зважаємо на самопочуття людини. Якщо бачу, що сьогодні організм потребує меншого навантаження, коригую програму. Окрім плавання, ветерани проходять реабілітацію, займаються іншими видами активності, тому тут дуже важливий індивідуальний підхід", – підсумовує тренер.
Своєю чергою Леонід Тимченко підкреслює, що Oceanman стане лише початком великого міжнародного шляху для ветеранів системи МВС. Важливу роль у цьому відіграє й підтримка організаторів змагань, які створюють особливі умови для українських ветеранів.
"Oceanman – це міжнародна серія стартів, яка проходить у різних країнах світу. Для українців, які брали участь у бойових діях, участь у цих змаганнях є безкоштовною. Організатори ставляться до наших захисників із великою повагою, створюють спеціальні умови, тому ми прийняли рішення обов'язково розпочати цей міжнародний напрям саме з нашими ветеранами", - пояснює заступник Міністра.
За час підготовки до міжнародних стартів команда неодноразово переконувалася, що головним результатом проєкту є не секунди у фінішному протоколі чи медалі, а сталість і мотивація його учасників.
"Насправді дивує кожне їхнє тренування. Найголовніше – коли людина починає займатися системно і не припиняє. Це надихає і підтверджує, що ми робимо правильну справу. Вони дивують нас щодня своїм характером, наполегливістю та бажанням рухатися вперед", - зазначив Леонід Тимченко.
На його переконання, учасники команди їдуть до Італії не лише за спортивним результатом.
"Я впевнений, що насамперед вони хочуть довести самим собі, що залишаються чемпіонами, що здатні досягати нових вершин і не зупинятися перед труднощами. Водночас вони усвідомлюють, що є прикладом для своїх побратимів, які сьогодні, можливо, лише починають свій шлях відновлення після важких поранень", - ділиться думкою Леонід Тимченко.
Саме тому головним показником успіху майбутніх стартів Леонід Тимченко називає не місця у підсумковому протоколі.
"Для мене найважливіше – побачити їхні задоволені обличчя після повернення додому. Важливо, щоб їхні історії почули інші ветерани в різних регіонах України. І не менш важливо, щоб кожен із них зрозумів: Міністерство внутрішніх справ і надалі буде розширювати можливості для реабілітації, розвитку та самореалізації наших захисників", – наголосив він.
Попереду на учасників проєкту чекає ще чимало спортивних викликів. Уже цього літа команда "МВС Незламні" планує взяти участь у низці стартів на відкритій воді в Україні, зокрема й у київському етапі Oceanman. Водночас у системі МВС продовжують розвивати й інші напрями адаптивного спорту – ампфутбол, настільний теніс, стрільбу з лука та інші активності, які допомагають ветеранам відновлюватися, знаходити нові цілі та повертатися до повноцінного життя.
"Ми намагаємося пропонувати нашим захисникам і захисницям якомога ширший спектр можливостей. Плавання вже довело свою ефективність, але ми розвиваємо й інші напрямки. Наше завдання - створити всі необхідні умови, щоб ветерани проходили реабілітацію максимально якісно та відчували, що їхній досвід потрібен державі", - підсумував Леонід Тимченко.
Одним із учасників проєкту "МВС Незламні" є військовослужбовець Національної гвардії України Роман Полегенько. Родом із Чернігова, до повномасштабного вторгнення він проходив службу в одній із військових частин, військовослужбовці якої охороняли Чорнобильську атомну електростанцію.
У перші дні російського вторгнення підрозділ Романа опинився в оточенні. Майже місяць нацгвардійці перебували на території ЧАЕС, після чого їх вивезли до росії. У полоні Роман провів понад три з половиною роки.
Після повернення додому захисник проходить комплексну реабілітацію. За рекомендаціями лікарів одним із напрямів відновлення стали заняття в басейні в межах проєкту "МВС Незламні".
"Зараз я вже близько пів року проходжу реабілітацію. Продовжую працювати з медиками, реабілітологами, психологами. За показаннями лікарів мені рекомендували відновлення в басейні, тому долучився до проєкту. Подобається, дійсно подобається. Головна мета зараз - максимально відновити здоров’я, фізичну форму та активність для подальшого життя. Після всього пережитого це дуже важливо", – розповідає Роман.
Найбільшою опорою для нього протягом усього цього часу залишалася родина. Дружина не припиняла боротися за його повернення, а вдома на захисника чекали троє дітей.
"У першу чергу і там, у полоні, і зараз після повернення мене підтримує дружина. Вона дуже хвилювалася, намагалася зробити все можливе, щоб допомогти мені повернутися додому. Також мене чекали троє дітей. Коли почалося повномасштабне вторгнення, близнюкам було лише півтора року, а старшій дитині – п’ять. Я розумію, наскільки важко було все це пережити моїй родині. Сьогодні дуже допомагають і підтримка близьких, і робота фахівців – медиків, психологів, реабілітологів", – каже гвардієць.
Наразі Роман зосереджений насамперед на відновленні та поверненні до повноцінного життя. Водночас визнає: після пережитого полону будувати далекі плани поки непросто.
"Чесно кажучи, зараз складно говорити про майбутнє. Попереду ще психологічне відновлення, адаптація до мирного життя. Тому поки що моє завдання номер один - відновити сили та здоров’я, а вже потім визначатися з подальшими кроками", - говорить Роман Полегенько.
На завершення Леонід Тимченко звернувся до тих ветеранів, які лише роблять свої перші кроки в адаптивному спорті.
"Насамперед, хочеться сказати слова вдячності. За готовність віддати найцінніше - своє життя і здоров'я за цілісність нашої України. Наше спільне завдання як держави - зробити все, щоб жоден ветеран не почувався залишеним наодинці зі своїми труднощами. Ми маємо створювати умови, у яких кожен захисник і кожна захисниця зможуть повернутися до повноцінного життя", - наголосив заступник Міністра внутрішніх справ України.
Сьогодні подібних прикладів - тисячі. Через історії реальних людей демонструється і справжня цінність проєкту "МВС Незламні", в якому реабілітація стала не лише медичним процесом, а й шляхом повернення до активного життя.
Міністерство внутрішніх справ України спільно з OBOZ.UA продовжують комунікаційну кампанію, покликану розповісти про ініціативу "МВС Незламні", історії її учасників та силу відновлення через спорт.
"МВС Незламні": Історія гвардійця Максима Юзвяка.
"МВС Незламні": історія майора НГУ Євгенія Лахненка.
Як ветерану МВС стати учасником проєкту "МВС Незламні" та безкоштовно відвідувати басейн (відео).
