Десь з 2017 року кожну осінь хтось писав у ФБ, що раzzія готує повномасштабний напад. Чи планували вони напад раніше 2022 можна лише гадати. Але кожну осінь десь 2017 розвідка мала ознаки підготовки ворога до нападу. Але чому таки вирішила напасти?

Відео дня

Пам'ятаєте головну помилку х*йла перед нападом? Це його сподівання, що більшість населення буде з квітами зустрічати його війська. Це не здогадки. Багато фактів говорило про це. Це і парадна форма в розйобаній нами техніці, це і росгвардійці у складі колон, завдання яких – це підтримання порядку на окупованих територіях, а не штурми. Це і свідчення полонених офіцерів того часу. Головне було трошки надавити на нас силою всього контингенту військових у 350 тис. А далі ми повинні були злякалися, а населення у своїй більшості підтримати трокольорових.

Пам'ятаєте нашу головну помилку? Ні, це не вибори Зеленського. Це вже був наслідок. Після всього, що сталося у 2014, на мій погляд, держава недостатньо приділяла уваги українській культурі. Як саме і зараз.

Так, багато зусиль і грошей вкладалося в те, щоб відновити трансляцію радіо та телебачення на окуповані території. Мета – інформувати та підтримувати наших на неконтролованій території. Як ви розумієте, ці трансляції були виключно російською.

І майже нічого не робилося для посилення та зміцнення української культури на підконтрольній нам території. Всі носилися з лозунгами типу "Украіна многонаціональная страна", "Какая разніца на каком язикє" і таке інше. Все це залишало почву для появи та популяризації ЗМІ мєдвєйчука та інших п*дарасів.

Навіть в моєму оточенні тоді казали щось типу "да, он г*ндон, но ето наш г*ндон". У 2022 ми всі зрозуміли, що вони ніх*я не наши. Чи могла б лише мова відтермінувати навалу?

Якби більшість населення свідомо почало використовувати українську, обирати українське, то це був би перший наочний маркер раzzистам – "від*біться, ви нах*й не потрібні нам". Це б не підштовхувало їх до думок, що їх армію ми тут зустрінемо з квітами.

Так, серед тих хто вдягає вишиванку, говорить українською та співає наш гімн вистачає гнид та щурів. З ними потрібно боротися всередині. Але соціометрія значно ускладнюється у гіпотезах проросzzійської підтримки, коли соціальноактивні та свідомі громадяни перейдуть на українську.

Тоді ще важче визначитися ворогу з потенціалом колаборантів всередині нас. І тому їм треба ретельніше готуватися до нового нападу. І 350 тис. недостатньо. Потрібна мобілізація свого населення для війни. І це також ускладнює їм плани. І у нас було б більше часу на підготовку. Але це вже історія помилок. Це вже сталося. Що відбувається зараз?

Зараз щодня на лбз ми ловимо радіоперехопленя, де п*дари "на свайом язикє" віддають накази чи обговорюють знищення наших військових. Якщо їх дрг або штурмовики наближаються до наших позицій, то досі кажуть – "мужикі, своі". Полонені, що взяли зброю ворога на окупованих територіях і пішли вбивати нас, говорять раzzійською, хоча розуміють і можуть поганою українською сказати пару слів.

Мова, як паролі на блок-постах, це перша ознака своїх. Мова, це перше наочне повідомлення ворогу – вас тут не чекають з "цвєтами", бо у нас навіть немає такого слова.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...