Мама втратила другого сина: у Добропіллі на Донеччині росіяни вбили гірничого рятувальника Віталія Коляду

У ніч проти 8 березня у Добропіллі Донецької області під час російського обстрілу житлового кварталу загинув рятувальник воєнізованого гірничого загону 39-річний Віталій Коляда. Чоловік намагався врятувати сім'ю від російського удару, але, на жаль, сам загинув.

Відео дня

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Спустився вниз до машини та загинув

У ніч проти 8 березня росіяни завдали кількох ударів по житловому кварталу Добропілля в Донецькій області. Перший удар був балістичною ракетою, вибух стався серед п'ятиповерхових житлових будинків. Загорілися квартири, автомобілі, вилетіли вікна й двері.

"Того дня родина Віталія Коляди була у своїй квартирі у Добропіллі. Віталій перебував на лікарняному. Загалом вони жили у селі неподалік, у будинку матері, яка залишилася сама. Але чомусь приїхали до своєї квартири, може, через якісь справи", – розповідає OBOZ.UA знайома родини Катерина.

Після першого вибуху Віталій з одним зі своїх синів спустилися вниз до машини, мабуть, вони збиралися залишити цей район. Його дружина Юлія із другим сином ще були у квартирі. У цей час росіяни завдали наступного удару з РСЗВ касетним снарядом. Віталій був тяжко поранений і знепритомнів.

Українські військові надали потерпілому першу допомогу та машиною повезли його до лікарні.

Пізніше в Telegram у групі Добропілля з'явиться повідомлення: "Юлія питала, хто віз пораненого непритомного чоловіка до лікарні, просила відгукнутися".

Віталія шукали певний час, а знайшли вже у морзі. На жаль, лікарі не змогли йому допомогти. Син зазнав поранення ноги, але його життю вже нічого не загрожує, лікарі надали допомогу.

У метушні зникла барсетка загиблого з документами, ключами та грошима. Рідні просили повернути документи та ключі, їм вони дуже потрібні для оформлення довідок тощо.

Десять років рятував людей у шахтах

Колеги Віталія Коляди з 1-го взводу 10-го воєнізованого гірничорятувального загону й досі не можуть повірити, що їхнього товариша вже немає серед живих.

"До того, як стати гірничим рятувальником, Віталій працював у шахті сім років. А потім уже став рятувальником, останні десять років працював із нами. Ми були як одна родина. Він разом із нами брав участь в операціях у шахтах Добропілля, Павлограда, рятував людей. Проявив себе як дуже добрий боєць. Також ми разом брали участь у спортивних змаганнях, грали у волейбол, футбол. Він був дуже веселим. Сам родом із села, хазяйновитий", – згадує про нього помічник командира Ігор Володимиров.

Віталій виріс у селі Новокриворіжжя неподалік від Добропілля. Там розташований будинок його батьків. Торік помер старший брат чоловіка, а трохи раніше не стало батька. Тому мама залишилася сама – й родина Віталія останнім часом жила разом із нею, допомагала по господарству.

"Для Віталія родина завжди була на першому місці, він дбав про Юлію та про дітей. У нього залишилося двоє синів 15 та 10 років, він їх дуже любив. Старший займався боксом і навіть перемагав у різних змаганнях. Це дуже хороша та порядна родина. Сам Віталій дуже добра, чуйна людина, до нього можна було звернутися по допомогу, і він ніколи не відмовляв", – продовжує Катерина.

Тепер мама рятувальника залишилася зовсім самотньою, щоправда, у неї є онуки, які завжди нагадуватимуть жінці про синів.