Мали використовувати як шпалери: цікаві факти про бульбашкову плівку

Бульбашкова плівка, без якої сьогодні важко уявити пакування крихких товарів, з’явилася випадково. Її винахідники прагнули створити оригінальні шпалери, однак комерційний успіх прийшов лише тоді, коли матеріал почали використовувати для захисту вантажів під час транспортування.

Про незвичайну історію створення бульбашкової плівки розповідає OBOZ.UA. Також австралійська компанія-виробник Get Packed Packaging пояснила, як виготовляють популярний пакувальний матеріал і чому він став незамінним у логістиці.

Бульбашкову плівку винайшли у 1957 році американські інженери Альфред Філдінг і Марк Шаванн. Вони склеїли між собою дві пластикові шторки для душу, залишивши між ними повітряні кишені. Тоді розраховували, що такий матеріал стане модними тривимірними шпалерами, однак ідея не зацікавила покупців.

Після невдачі винахідники заснували компанію Sealed Air і почали шукати нові способи застосування свого матеріалу. Спочатку його випробовували як утеплювач для теплиць, але й ця ідея не стала успішною. Лише згодом бульбашкову плівку почали використовувати для пакування товарів. Спершу продукт мав назву Air Cap, а пізніше отримав знайому всім назву Bubble Wrap.

Справжній прорив стався після того, як компанія IBM почала використовувати матеріал для захисту під час транспортування своїх комп’ютерів IBM 1401. Відтоді бульбашкова плівка стала стандартом для пакування крихких предметів у всьому світі.

Процес виробництва за десятиліття суттєво змінився. Якщо перша машина, створена у 1957 році, була призначена для виготовлення шпалер, то сучасні виробничі лінії працюють значно швидше та майже повністю автоматизовані.

Виготовлення починається зі спеціальних гранул полімерної смоли, кожен тип яких відповідає за певні властивості матеріалу. Наприклад, нейлон забезпечує міцність, а спеціальні полімери допомагають сформувати герметичні повітряні бульбашки.

Після цього гранули потрапляють до екструдера, де плавляться за температури приблизно від 230 до 267 градусів Цельсія (450–512 °F). Розплавлений пластик перетворюється на тонку плівку, яка проходить через систему валиків. На одному з них є спеціальні заглиблення, куди вакуумом затягується пластик і утворюються характерні бульбашки з повітрям.

Потім матеріал охолоджується, з’єднується в багатошарове полотно, проходить контроль якості, нарізається на рулони потрібної ширини, перфорується за необхідності, упаковується та відправляється споживачам.

Щороку компанія виробляє стільки бульбашкової плівки, що її вистачило б, аби обгорнути екватор Землі приблизно десять разів. Саме тому цей матеріал уже багато десятиліть залишається одним із найпопулярніших засобів для безпечного транспортування товарів.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що транспортування яєць завжди доставляло багато клопоту фермерам і продавцям через те, що цей продукт дуже крихкий. Щоб перевезти велику кількість яєць, їх вкладали в кошики та перекладали шари тирсою чи сіном. Це потребувало багато часу й зусиль, втім, яйця на ґрунтових дорогах все одно бились.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!