В суворій реальності СРСР не існувало поняття "шопінг", його заміняв термін "дістати". Купівля будь-якої речі, що виходила за межі базових потреб, ставала для пересічної людини подією десятиліття, а іноді й усього життя.

Відео дня

Саме через тотальний дефіцит і гнітючу одноманітність побуту деякі відносно красиві чи хоча би просто декоративні речі набували статусу престижних. За ними полювали, їх виставляли на найбільш видному місці, щоби показати гостям: у цьому дому панують достаток і успіх. Зараз ці предмети вважаються чимось застарілим, а деякі навіть набули статусу мемів. OBOZ.UA розповідає, які саме речі в Союзі хотіли купити всі.

Кришталеві вази та посуд

Справжнім культом у радянських квартирах був кришталь. Важкі салатниці, вази для квітів та набори чарок вважалися найкращим подарунком на весілля чи ювілей. Весь цей скляний арсенал рідко використовувався за призначенням. Зазвичай він роками припадав пилом за склом, очікуючи на "особливий випадок", який міг ніколи не настати, символізуючи радянську звичку відкладати життя на потім. У ті часи вважалося, що чим більше кришталю у квартирі, тим вищий достаток родини. Особливим шиком було виставити посуд так, щоб сонячне світло грало на гранях, демонструючи гостям фінансову стабільність господарів.

Сервант

Кришталеву розкіш треба було десь експонувати, і вітриною для цієї розкоші служив сервант (або пізніше – громіздка "стінка"). Цей предмет меблів був центральним елементом вітальні. Попри те, що серванти займали купу місця в малогабаритних квартирах, ніхто не відмовлявся від їх покупки, якщо виникала така нагода. За скляними дверцятами, крім посуду, часто виставляли "закордонні" сувеніри, рідкісні книжки або навіть красиві порожні пляшки з-під імпортних напоїв. Володіння полірованим сервантом було офіційною заявою про те, що родина "вміє жити".

Люстра "Каскад

Освітлення в СРСР теж мало бути статусним. Мрією багатьох була люстра "Каскад", яка складалася з численних пластикових "висюльок", що імітували дорогий кришталь. Вона виглядала дуже помпезно, але мала суттєвий недолік – пластик швидко жовтів, а конструкція була крихкою. Раз на рік господині знімали кожну деталь, мили її в оцтовому розчині, щоб повернути їм блиск, і обережно вішали назад. Коли така люстра виблискувала під стелею, вона створювала ілюзію палацової розкоші навіть у звичайній "хрущовці".

Килим на стіну

Килим на стіні – це, певно, найвпізнаваніший символ радянського інтер'єру. Хоча зараз він перетворився на справжній мем, у ті часи вовняний килим був серйозною інвестицією, на яку могли збирати гроші роками. Він виконував одразу три функції: демонстрував багатство, забезпечував звукоізоляцію від галасливих сусідів та зберігав тепло в холодні зими. Стіна, прикрашена візерунчастим килимом, була обов'язковим фоном для всіх сімейних фотографій, символізуючи затишок і "повну чашу".

Раніше OBOZ.UA розповідав, які професії в СРСР могли принести родині справжній достаток – їхні представники часом заробляли більше, ніж висококваліфіковані фахівці.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.