Ісер Куперман: "король шашок" із Києва

Ісер Куперман, якого називають "королем шашок", – радянський та американський спортсмен, один із найвідоміших шашкістів ХХ століття, міжнародний гросмейстер, шашковий теоретик, семиразовий чемпіон світу з російських та американських шашок, чемпіон Європи, багаторазовий чемпіон Радянського Союзу, заслужений майстер спорту.

Відео дня

Щоправда, всі радянські нагороди у Купермана відібрали після його еміграції з Радянського Союзу, та й взагалі намагалися його "скасувати", але над світовою славою гросмейстера спортивні чиновники були не владні, тим більше, що в Америці він добряче доповнив список своїх досягнень. А життєвий та спортивний шлях "короля шашок" розпочався в Україні, під Києвом. Недарма на запитання про те, де він з'явився на світ, Ісер Йосипович відвів: "У Чорнобилі!", і це не було жартом.

Гірський інженер та майстер спорту із шашок

Ісер Куперман народився 21 квітня 1922 року під Києвом – у селищі Хабне (нині – Поліське, після аварії на ЧАЕС через масовий виїзд мешканців він був позбавлений статусу населеного пункту). Невдовзі після народження сина родина переїхала до Києва, тому дитячі та юнацькі роки Ісера пов'язані з українською столицею. У дитинстві Купермана у шашки грали в кожному дворі, тому хлопчик рано захопився цією грою, відвідував гурток у Будинку піонерів на площі Слави у Києві, а у 18 років став майстром спорту з шашок.

Під час Другої світової війни в евакуації Ісер закінчив інститут та отримав диплом маркшейдера – гірничого інженера. Повернувшись додому після закінчення військових дій, він працював за фахом і паралельно брав участь у змаганнях та виграв у трьох чемпіонатах СРСР поспіль. Коли в країні було введено змагання зі стоклітинних шашок, Куперман переміг у перших змаганнях, а через рік отримав звання майстра спорту СРСР. На міжнародному рівні Ісер Йосипович був першим радянським спортсменом, який став чемпіоном світу з шашок. Усього він вигравав світові змагання п'ять разів – у 1958, 1959, 1961, 1965 та 1969 роках, ще двічі високий титул присуджувався без боротьби.

Як отримати квартиру за добу

Незважаючи на всі свої регалії, Куперман, який на той час встиг обзавестися сім'єю та двома дітьми – дочками-близнючками, жив у комуналці на Андріївському узвозі. Саме з неї гросмейстера якось рано-вранці забрали дві людини в шкіряних тужурках. Не знаючи, куди його везуть, Куперман уже прощався якщо не з життям, то зі свободою, але виявилося, що Микита Сергійович Хрущов, який був на той час головною людиною в УРСР, не зміг розв'язати шашкове завдання і йому знадобився фахівець.

У грудні 1959 року для проведення матчу з Куперманом до Києва приїхав голландський шашкіст Герт ван Дейк, який після двадцяти зіграних партій попросив, щоб радянський гросмейстер запросив його в гості. Міське начальство і чути про це не хотіло: пустити іноземця в переповнену комуналку в центрі міста, щоб потім увесь світ дізнався, в яких умовах живе прославлений шашкіст – нечуваний скандал. Голова виконкому Київської міськради Олексій Давидов кричав, щоб голландця і близько не підпускали "подільському бедламу". Радянська сторона пропонувала провести зустріч у ресторані, але голландець категорично відмовився – він хотів поспілкуватися зі своїм суперником у домашній обстановці. Тоді буквально за добу гросмейстер із сім'єю отримали розкішну трикімнатну квартиру у щойно збудованому будинку на Микільсько-Ботанічній вулиці. У ній Кумерман приймав як Герта ван Дейка, а й інших іноземних гостей.

"Ви вже старий"

Ісер Куперман виїхав із Радянського Союзу у 1978 році, його еміграції передувала драматична історія. Після того, як у 1976 році чемпіоном світу став молодий голландець Гарм Вісма, Куперман міг зіграти з ним матч-реванш, щоб відстояти свій титул, але спортивні чиновники заборонили йому це робити. Причому одягнули свою відмову в максимально цинічну форму, сказавши: "Голландцю 23 роки, а вам 55 років, ви вже старий і обов'язково програєте йому – продумайте про престиж країни". Насправді до віку Ісера Йосиповича їх рішення жодного стосунку не мало – знаменитого шашкіста боялися відпускати за кордон, побоюючись, що він не повернеться назад, як це зробив за кілька років до цього шахіст Віктор Корчной, який попросив політичного притулку на Заході під час турніру в Нідерландах. Рішення чиновників, яке робило гросмейстера невиїзним, поставило б хрест на міжнародній спортивній кар'єрі Купермана. У ситуації йому залишалося лише одне – подати документи на виїзд із СРСР.

"Нехай їде!"

Питання про еміграцію вирішувалося на найвищому рівні – остаточну відповідь мав дати керівник УРСР Володимир Васильович Щербицький. У його силах було, зв'язавшись із московською владою, дозволити Куперману матч-реванш, але Володимир Васильович не став цього робити. Він вирішив не утримувати гросмейстера, сказавши: "Нехай їде!" Водночас у Москві проти гросмейстера було порушено кримінальну справу за те, що він без дозволу влади віддав свою книгу "Кумерман грає у шашки" до голландського видавництва.

Від'їзд Купермана був затьмарений і тим, що найближчі йому люди – друга дружина (перша дружина Ісера Йосиповича померла від раку в 1967 році) і мати – відмовилися емігрувати разом з ним. В інтерв'ю шашкіст казав, що вони були справжніми комуністками, тому йому так і не вдалося. Натомість разом із ним поїхали обидві дочки, сестра Марія та брат Григорій, який зумів вивезти з Радянського Союзу фамільні коштовності Куперманів та золотий медальйон із діамантами, який гросмейстер отримав на одному з турнірів, сховавши їх від митників. Щоправда, як він це зробив, Ісер Йосипович так і не зізнався – сказав, що це залишиться таємницею їхньої родини. Куперман поїхав спочатку до Ізраїлю, а потім до США, де місцем його притулку став Бостон.

"Доля чемпіона"

На батьківщині його як "зрадника" позбавили всіх нагород, включаючи звання заслуженого майстра спорту СРСР, написані ним книги вилучили із продажу та бібліотек, заборонивши згадувати його ім'я у ЗМІ. Ісер Йосипович болісно сприймав те, що писав у листах друзям, порівнюючи Радянський Союз із фашисткою Німеччиною. Про те, наскільки сильними і драматичними були його переживання, можна судити з нової книги – "Доля чемпіона", написаної ним у США. У ній гросмейстер розповів не лише про своє життя та спортивну кар'єру, а й закулісний бік радянського спорту, а також про свої поразки, яких, незважаючи на численні перемоги, теж було чимало.

"Доля чемпіона" була видана в США в 1984 році і миттєво стала бестселером – шанувальники гросмейстера розкупили весь тираж. У новому житті Куперман 8 разів вигравав чемпіонати з міжнародних шашок у США, 4 рази здобув перемогу на Панамериканському чемпіонаті і практично до 80 років продовжував грати в шашки, обігруючи молодих та амбітних шашкістів.

40 книг у спадок

Ісера Купермана не стало 6 березня 2006 року – він помер у Бостоні, не доживши півтора місяця до свого 84-річчя. Летальний результат ще досить бадьорого гросмейстера, який непогано почувався як для його віку, наблизив перелом шийки стегна – травма, що часто зводить у могилу літніх людей.

Ісер Йосипович був, мабуть, єдиним спортсменом, який постійно писав книги. На його рахунку понад 40 творів, що видавалися в різних країнах світу та різними мовами. На підручниках із шашок, написаних Куперманом, досі навчаються ті, хто займається цим видом спорту, а написані ними спогади про власне життя читаються з великим інтересом.