Халява: звідки в українській мові взялося це слово

Отримати щось задарма – це завжди приємно. Хоча в українській мові на цей випадок існує дещо зневажливий фразеологізм "отримати на халяву". Мовляв, такі подарунки долі ми цінуємо менше, ніж те, що здобули власною працею.

Відео дня

Але що це за слово халява? І чому саме з нею пов’язують щось безкоштовне. OBOZ.UA розбирався в нюансах.

Отже, згідно зі словниками, іменник "халява" має два значення – пряме і переносне. В прямому сенсі воно означає верхню частину чобота, яка має вигляд труби. У переносному позначає неохайну, розпутну чи скупу людину. Ось приклади вживання в обох значеннях:

• Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (Панас Мирний)
• Тут Бахус п’яний обізвався, Венеру лаяти начав..: — Пійди лиш ти к чортам, плюгава, Невірна, пакосна, халява! (Іван Котляревський)

В давнину, коли технології виготовлення взуття були простішими, а матеріали грубішими, халяви робили широкими. Це дозволяло носити взуття довго, не зважаючи на зміну маси тіла, а ще такі чоботи менше натирали. Подібна форма мала ще одну перевагу – залишала місце, куди можна було щось покласти. Наприклад, Тарас Шевченко у засланні ховав у солдатських чоботах зшитки аркушів паперу, на яких вів записи (писати йому було за умовами покарання заборонено). Ці зшитки він називав захалявними книжечками. Захалявним може бути і, наприклад, ніж, який носять у чоботі.

Окрім того, халяви із грубої шкіри були більш витривалими, порівняно з нижньою частиною чобота, особливо з підошвою. Тому нове взуття нерідко робили методом відрізання халяви і пришивання її до нової основи. Така пара часто була менш якісною та зручною, ніж виготовлена разом. Про роботу з переробляння чобіт казали "пришили на халяву". Оскільки така новинка була дешевшою за повністю нову пару, згодом вираз "на халяву" набув значення чогось зовсім недорогого, а то й безкоштовного.

Також, за деякими припущеннями заме за халявами приносили з гостей чи бенкетів залишки частування. Це дозволяло пізніше поїсти "на халяву", тобто безкоштовно.

Існує і ще одна версія походження фразеологізму. Дехто пов’язує його зі словом "халав", яке на івриті означає "молоко". Подейкують, буцімто в єврейській робітничій синагозі Одеси по суботах роздавали цей самий "халав". За юдейськими правилами у шостий день тижня працювати не можна. Тому худобу, якою володіли євреї, по суботах доїли, щоби не захворіла, а от зробити щось з молока не давали релігійні обмеження. Тому це молоко діставалось нужденним безоплатно. Згодом у місті похід за таким молоком почали буцімто називати походом "на халяву". Втім, достовірних джерел, які би підтверджували цю версію, знайти не вдається. Можливо, це просто мила міська легенда.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як можна українською мовою замінити слово "ширінка".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.