Відео дня
Джейкоб Маршак: видатний учений-економіст із Києва
Джейкоб Маршак – видатний економіст, праці якого були належно оцінені за його життя, але повністю їхнє значення стало зрозумілим лише в наш час. Його теорії, що стосуються ринкової економіки, середнього класу, "командного духу", математичного і статистичного підходу до аналізу економічних процесів, викладені в його книгах, є програмними творами сучасних економістів. До того ж Маршак – людина яскравої та цікавої долі, яка змінила за своє життя кілька країн, завдяки чому йому вдалося уникнути багатьох небезпек, від яких постраждала значна частина його одноплемінників. А почалася його особиста історія наприкінці XIX століття в Україні, про що сам учений ніколи не забував.
Бурхлива революційна молодість
Джейкоб (Яків) Маршак народився в липні 1898 року в Києві в сім'ї відомого в місті ювеліра Йосипа Маршака – заможної людини, яка володіла власною фабрикою, що розташовувалася в центрі міста. Закінчивши комерційне училище, Яків вступив до Київського технологічного інституту, але не закінчив його – як і багато молодих людей того часу, захопився революційними ідеями та вступив до партії соціал-демократів – меншовиків. За свою політичну діяльність Яків навіть провів два місяці у в'язниці, а коли опинився на волі, то виїхав на Кавказ – подалі від історичних подій, що захлеснули Україну. На новому місці – а Маршак із сім'єю опинився в новоствореній Терській радянській республіці зі столицею у П'ятигорську – 20-річний (!) Яків увійшов до її уряду, обійнявши посаду міністра праці. Терська республіка перебувала на карті недовго – через пів року вона увійшла до складу нової Північно-Кавказької радянської республіки, яка, своєю чергою, проіснувала лише пів року. Самого Якова на той час на Кавказі вже не було – разом із сім'єю він повернувся до Києва. Місто в цей час стало столицею Української народної республіки – УНР, керував якою Симон Петлюра. Шостим чуттям, яке ніколи його не підводило, Маршак відчував, що довго і ця влада не протримається, тож виїхав до Німеччини.
Учений і журналіст
У Берлінському університеті Яків почав вивчати економіку, поєднуючи теорію з практикою – роботою економічного оглядача в одній із провідних німецьких газет Frankfurter Allgemeine Zeitung. Наукова праця Маршака не залишилася непоміченою – незабаром він, закінчивши Гейдельберзький університет, став його приват-доцентом і написав кілька серйозних робіт з економіки. Паралельно Яків одружився зі своєю колегою-журналісткою – їхній шлюб був щасливим і тривав усе життя, до самої смерті вченого. Але настав час залишити Німеччину, що стала для нього щасливою, – як колись рідну Україну: з приходом до влади Гітлера і встановленням у країні фашистського режиму, залишатися там вченому єврейського походження з відповідним йому прізвищем стало небезпечно. Разом із сім'єю Маршак перебрався до Англії, де й перетворився з Якова на Джейкоба.
Голова Комісії Коулза
Там ученого з радістю взяли на роботу в Оксфордський університет. Результати його діяльності виявилися настільки вражаючими, що через два роки Маршак став керівником Оксфордського інституту статистики, спонсором якого виступив Фонд Рокфеллерів. На початку Другої світової війни Маршак із сім'єю перебрався до Лондона, де продовжив роботу – вже як голова Комісії Коулза, що об'єднує вчених-економістів. Згодом дванадцять її співробітників удостоїлися Нобелівської премії – правда, сам Маршак, хоч його неодноразово номінували, так її і не отримав.
У 1960 році Маршак переїхав до США і перейшов на роботу в Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі, де був професором економіки у Вищій школі менеджменту. Він очолив найактуальніший на той час науковий напрям – дослідження операцій. На Маршака, який на той час став уже вченим зі світовим ім'ям, буквально сипалися численні наукові звання, безумовно ним заслужені. Його обрали членом Американської академії мистецтв і наук, він став науковим співробітником Американської економічної асоціації та членом Національної академії наук. Маршаку було присвоєно почесні докторські ступені Боннського, Гейдельберзького і Північно-Західного університетів. А ось президентом Американської економічної асоціації Маршак так і не став. На цю почесну посаду його обрали заздалегідь, у 1976 році, щоб він зміг підготуватися до відповідальної місії, але вступити в неї він не встиг – 27 липня 1977 року Маршака не стало. Видатний учений помер у Лос-Анджелесі у віці 79 років.
Основні напрямки наукової діяльності
Праці, які залишив по собі Маршак, були затребувані в той час, коли він їх написав, але, мабуть, ще більше вони актуальні в наші дні. Про які його теорії йдеться?
Ринкова економіка можлива за соціалізму
На початку своєї наукової діяльності Маршак зазнавав серйозного впливу соціал-демократичних поглядів, одним із проявів яких стало його твердження про те, що ринкова економіка можлива не тільки за капіталізму, а й за соціалізму. У той час, коли він писав свої праці, – а це була перша половина ХХ століття – такі його погляди зазнавали критики з боку інших науковців, але сьогодні – за часів існування соціалістичних країн із розвиненою ринковою економікою – ніхто в правильності висновків ученого вже не сумнівається.
"Новий середній клас"
Одна з робіт Маршака була присвячена "новому середньому класу" – так економіст характеризував працівників, що займаються кваліфікованою розумовою працею, їх ще називають "білими комірцями". Вони вже не робітники у звичному розумінні цього слова, але й не буржуа, а отже, перебувають посередині, тобто є середнім класом. Час і тут підтвердив правоту Маршака – в наші дні саме такі працівники становлять більшість у всіх економічних сферах.
"Командний дух"
Не менше уваги Маршак приділяв і тому, що називають team spirit, тобто "командному духу", якому він присвятив свою книгу "Економічна теорія команд". На його думку, команда – це колектив, який має одну професійну мету, але при цьому кожен, хто до неї входить, дивиться на її досягнення під своїм власним кутом зору, що дає змогу отримувати високі показники. Причому Маршак не тільки позначив і описав це явище, а й розписав ролі всіх членів колективу, особливо їхню участь в ухваленні важливих рішень. У наш час його дослідження набули величезного значення – важко знайти колектив, у якому не приділяли б увагу розвитку командного духу.
Теорія стохастичного дизайну
Маршак вніс корективи в економічну науку, точніше в один з її розділів, що має назву "Дослідження операцій", застосувавши до аналізу економічних процесів математику і статистику. Розроблена Маршаком теорія стохастичного дизайну дає змогу економістам визначити економічний попит на той чи інший продукт за допомогою статистичних вимірювань.
Ті, хто знає кілька мов, заробляють більше
Дуже важливі – і цікаві – дослідження Маршака стосуються знання мов, які він наділив економічними характеристиками – такими як цінність, корисність, витрати і вигоди. На думку вченого, який знав 10 (!) мов, що більше мов знає людина, то краще вона працює і, відповідно, й заробляє. У наш час таке його твердження актуальне, як ніколи.