Відео дня
Чотири години сиділи біля операційної й сподівалися, що Руслан живий: у Сумах під час російської атаки загинув батько 2-річної дівчинки
Росіяни завдали ракетного удару по Сумах удень 14 травня. У результаті було зруйновано одне з підприємств міста. Загинули троє працівників, серед них – 29-річний Руслан Криворотенко. Він понад п'ять років пропрацював на цьому підприємстві, разом із ним працювали два його брати. Один із них зараз у лікарні, другий з опіками вдома.
Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Сподівалися, що в операційній Руслан
Удень 14 травня в Сумах пролунав потужний вибух. Ракета влучила по одному з підприємств міста. У результаті було зруйновано завод, загинуло троє співробітників. Серед них – 29-річний Руслан Криворотенко.
"Приблизно за 20 хвилин до вибуху ми з ним розмовляли телефоном, ніщо не віщувало біди. А потім усе місто почуло цей вибух. Я почала дзвонити, але Руслан не брав слухавку. На заводі разом із ним працюють два його брати – Кирило й Артур. Набрали Кирила, чуємо він у слухавку кричить: "Артуре, ти живий? Що з тобою? У тебе кров!" Вони там бігали й шукали Руслана, а він опинився в епіцентрі вибуху", – розповідає OBOZ.UA дружина Руслана Надія.
Потім стало відомо, що поранених відвозили у дві лікарні, і Руслана треба було шукати там. Надія кинулася в одну з лікарень, але там з'ясувалося, що є дані про двох Русланів: тільки одному з них проводили операцію, а другого відвезли до моргу.
"Вони непритомні, не можуть назвати своє прізвище. Ми сподівалися, що на операційному столі мій Руслан. Ну не міг він загинути. Ми чотири години просиділи під дверима операційної. А потім вийшла медсестра і сказала: "Ваш Руслан у морзі". Після цього я вже нічого не пам'ятаю", – зі сльозами згадує Надія.
Росія зруйнувала їхній будинок у рідному селі
Руслан Криворотенко був родом із села Тур'я Краснопільської громади Сумської області. Він виріс у багатодітній родині: окрім нього, батьки виховували ще трьох братів і сестру.
"Ми росли з ним в одному селі, я на чотири роки молодша. Разом гуляли, його мама приходила до нас у гості. Потім він почав залицятися до мене, але чомусь мені він не дуже подобався. А коли він повернувся з армії, то змінився, став підтягнутим, накачаним. Тоді ми почали зустрічатися, відтоді вже п'ять років разом", – розповідає Надія.
Вона згадує, що Руслан ніколи не сумував, немає жодного фото, на якому б він не усміхався. Любив риболовлю, займався господарством.
Після повномасштабного вторгнення їхнє прикордонне село Тур'я опинилося в окупації. Потім сім'я виїхала до іншого села Угроїди, воно теж було неподалік від кордону з Росією. Купили будинок, обзавелись господарством. Але й звідти їм довелося тікати, коли почалися обстріли. Зараз їхній будинок у Тур'ї теж зруйнований.
Чотири місяці тому Руслан, Надія і маленька Стефанія, якій ось-ось має виповнитися три рочки, перебралися до міста Суми. Жили в одній кімнаті в гуртожитку, перевезли туди меблі.
Руслан продовжував працювати на своєму підприємстві. Вранці вставав, пив каву і вирушав на роботу. Так було й того дня, 14 травня. Маленька донька проводила його. Батьки пообіцяли Стефанії, що куплять їй папужку. Але тато так і не встиг зробити доньці подарунок, після його загибелі Надія купила пташку, принесла додому і сказала, що це від тата.
"Донька часто запитує про тата. Ми їй відразу сказали, що він помер і вирушив до бабусі, моєї мами. Вона теж нещодавно у нас померла. Якось взяли Стефанію з собою на цвинтар, вона там розплакалася. Вона маленька, не розуміє, що це насправді, але відчуває", – зітхає Надія.
Багато хто про Руслана каже, що він був дуже добрим, доброзичливим, веселим хлопцем. У гуртожитку сім'я прожила всього лише чотири місяці, але на похорон до Руслана прийшло багато сусідів. Говорили теплі слова про нього, згадували.
Якщо хтось захоче допомогти родині Руслана, то це можна зробити, надіславши кошти на картку його дружини 4149497500199221.
Під час ракетної атаки по промисловому підприємству загинув і 36-річний Павло Капиця. Він також був переселенцем, його родина винаймала житло в Сумах. Тепер його дружина залишилася одна з донькою.