Чому в СРСР були погані дороги: вирішальним стало одне рішення
Проблема якості доріг у радянський період була наслідком системних рішень. Попри значні обсяги виробництва цементу, в СРСР масово застосовували асфальтне покриття. Такий вибір пояснювали кліматичними умовами та простотою експлуатації.
Водночас існували альтернативні технології, які могли забезпечити довший строк служби доріг. OBOZ.UA розповідає, як рішення, ухвалені десятиліття тому, впливають на стан дорожньої інфраструктури й сьогодні.
У 1962 році Радянський Союз досяг рекордних обсягів виробництва цементу. З бетону масово будували хрущовки, заводські корпуси, плити перекриття, паркани та інженерні споруди. Логічно було б застосувати цей матеріал і для дорожнього покриття.
За оцінками фахівців, бетонні дороги приблизно на 60–70% міцніші за асфальтові та за правильної технології можуть служити кілька десятиліть без капітального ремонту. У США бетонні автомагістралі, збудовані ще у середині XX століття, експлуатуються по 30–40 років.
Попри це, в СРСР обрали асфальт, і це рішення мало не лише технічні, а й управлінські причини.
Офіційно відмову від бетону пояснювали кліматом: мовляв, часті перепади температур, промерзання ґрунтів і волога швидко руйнують бетонне покриття. На перший погляд, аргумент здавався переконливим.
Однак у США, Канаді та північних регіонах Європи з подібними кліматичними умовами бетонні дороги служили десятиліттями. Ключова різниця полягала в технології. Американці під бетон укладали тонкий асфальтовий шар, який виконував роль гідроізоляції й запобігав проникненню вологи.
У СРСР таку прослойку майже не застосовували. У результаті бетон тріскався, що лише підтверджувало думку про його "непридатність" для місцевих умов.
Ще одним важливим фактором стали умови експлуатації. У СРСР масово використовували шиповані шини, особливо в зимовий період. Для асфальту вони шкідливі, але для бетону – значно руйнівніші.
Постійне механічне навантаження від шипів призводило до утворення мікротріщин і прискореного зношування бетонного покриття. Це додатково знижувало його довговічність без належних технологічних рішень.
Асфальт виявився вигіднішим і з точки зору управління. Його простіше укладати, легше ремонтувати локально й швидше "освоювати" бюджетні кошти.
OBOZ.UA також розповідав, скільки коштували авто в СРСР та хто міг собі дозволити власний транспорт.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.