Чому в СРСР була міліція, а не поліція: пояснення

Життя в СРСР значно відрізнялося від сучасності в багатьох аспектах. Політичні та соціальні тренди того часу визначали устрій суспільства. Однією з таких особливостей, що протрималася майже всю історію існування Радянського Союзу, була назва правоохоронного органу — міліція, а не поліція.
Ця різниця була не просто лінгвістичною, а мала символічне і навіть ідеологічне значення. Заміна назви відбулася одразу після революційних подій і була навмисним кроком, щоб підкреслити новий характер влади.
Радянська міліція
Назва "міліція" з'явилася в 1917 році, одразу після Жовтневої революції, замінивши поліцію, що існувала в царській Росії. Слово "міліція" походить від латинського militia, що означає "народне ополчення". Таке трактування повністю відповідало ідеології тогочасного радянського керівництва: робітничо-селянська міліція сприймалася як добровільне збройне формування, що створюється для захисту держави в умовах Громадянської війни.
Натомість поліція вже тоді сприймалася як інструмент державної влади, що забезпечує її монополію на застосування сили. У контексті будівництва соціалістичної держави, де влада належала народу, такий апарат був ідеологічно неприйнятним. Керівництво країни прагнуло створити враження, що правопорядок забезпечується самим народом, а не окремим репресивним апаратом.
Принципова різниця в символіці була зрозумілою для всіх. Тому навіть після завершення Громадянської війни, стара назва поліції не була повернена. Міліція залишалася міліцією, хоча її сутність з часом змінилася і вже не відповідала початковому визначенню народного ополчення. Згодом, правоохоронний орган перетворився на повноцінну державну структуру.
Українська міліція існувала навіть після розпаду СРСР. Вона протрималася до 2011 року, коли була проведена масштабна реформа. Тодішній президент РФ Дмитро Медведєв підписав закон, що замінив міліцію на поліцію. Цей крок був покликаний наблизити російські та, відповідно, українські (поки існувала міліція) правоохоронні органи до світових стандартів.
З одного боку, нова назва "поліція" більш точно відображає сучасні функції правоохоронних органів як апарату державної влади. Вона підкреслює їх професійний статус та відповідальність перед державою і законом, а не перед абстрактним "народом".
З іншого боку, зміна назви призвела до втрати тієї символіки, що була закладена в слово "міліція". Початкове ідеологічне значення, що символізувало народну владу та захист, було замінено на більш нейтральне та інструментальне. Таким чином, перейменування стало не лише юридичним, але й культурним та історичним актом.
OBOZ.UA пропонує дізнатися, за які провини радянські силовики могли кинути людину за ґрати.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











