Чим мили волосся жінки в СРСР: не цуралися навіть прального порошку

Косметика і засоби гігієни в СРСР, який був більше зацікавлений у завоюванні космосу, ніж у благополуччі громадян, були страшенним дефіцитом. Тому догляд за собою перетворювався на домашні лабораторні досліди – жінки створювали шампуні, гелі та маски з того, що мали під рукою.

Відео дня

Наприклад, відсутність звичних нам засобів догляду за волоссям, змушувала використовувати у гонитві за чистотою та блиском буквально все: від прального порошку до житнього хліба. Це була історія не лише про гігієну, а й про те, на які жертви доводилося йти заради краси в умовах порожніх полиць універмагів. OBOZ.UA пригадує, що саме радянській красуні використовували, щоб мати гарне і доглянуте волосся. Деякі пункти зараз можуть навіть шокувати.

Господарське мило

Цей призначений для прибирання засіб використовували у догляді за собою максимально широко – ним мили руки, лікували прищі на обличчі і, так, мили голову. Волосся після нього ставало жорстким, як дріт, і покривалося сірим нальотом через високу лужність засобу. Щоб це виправити, обов’язково використовували розведений оцет або лимонну кислоту для ополіскування – це нейтралізувало луг і повертало блиск.

Мильна стружка

Оскільки мити волосся шматком мила було незручно, його перед використанням натирали на тертці і заливали окропом. Воно розмокало і перетворювалось на такий собі саморобний рідкий концентрат. Зазвичай так робили уже зі згаданим господарським милом, але, якщо пощастить дістати туалетне, то перетворювали на шампунь і його. Дефіцитне "Суничне" чи "Хвойне" пахло набагато приємніше і не так агресивно сушило шкіру.

Дігтярне мило

А це вже був засіб не просто для догляду – ним лікували лупу і намагались збільшити густоту. До певної міри дігтярне мило справлялось із цими задачами, але мало одну вкрай неприємну побічну дію. Специфічний запах від нього (а якщо чесно, то відвертий сморід) тримався днями.

Пральний порошок

Цей метод був доволі радикальним навіть для СРСР, в якому існував дефіцит на все. Однак до миття пральним порошком вдавалися заради ідеальної чистоти або освітлення волосся. Оскільки перші радянські порошки на кшталт "Новини" позиціонувалися як універсальні засоби для вовни та шовку, деякі жінки використовували їх як потужний знежирювач, що вимивав пасма до різкого скрипу. Фарбовані у блонд жінки, у свою чергу, вірили, що агресивні відбілювальні компоненти допоможуть позбутися жовтизни. Хоча платою за такий "експеримент" часто ставали хімічні опіки шкіри, жахлива алергія та пересушене волосся, яке за структурою починало нагадувати солому. Для миття голови пральний порошок розводили у гарячій воді, збивали в піну і саме цю піну наносили на волосся.

Харчові продукти

Замість шампуню радянські жінки використовували також різні харчові продукти. Ось кілька найбільш популярних засобів.

Житній хліб. М’якуш розмочували в окропі, наносили кашку на голову, тримали, а потім довго й нудно вичісували крихти. Але ефект був доволі непоганий – волосся ставало об’ємним.
Яєчний жовток. Його використовували як натуральний шампунь-кондиціонер. Головне було не мити голову занадто гарячою водою, щоб "шампунь" не перетворився на омлет прямо на волоссі. Таке миття непогано живило, але мінус засобу полягав у тому, що він залишав на шевелюрі доволі специфічний запах.
Кисле молоко або кефір. Це був популярний засіб для сухого волосся, такий собі прототип зволожувальної маски.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому в СРСР маленьких дітей голили налисо – тут теж не обходилось без бажання мати красиву шевелюру.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.