УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Віталій Кокірле
Віталій Кокірле
Аналітичний психолог, практикуючий метод Трансформації ментальних станів. Випускник Європейської школи психології.

Блог | Агресія – лютий ворог чи добрий друг?

Агресія – лютий ворог чи добрий друг?

Якщо запитати будь кого про те, що таке агресія, то ми з великою вірогідністю почуємо багато негативних значень цього слова. На жаль, саме так його трактує й Вікіпедія, й більшість сучасних словників. Але у психології агресія розглядається більше як енергія, необхідна для людської діяльності та для досягнення мети.

І у цьому сенсі агресія доволі універсальна штука. Так, наприклад, без прояву агресії ми не можемо навіть каву собі зварити, бо для цього треба: встати з ліжка, увімкнути кавоварку, налити каву у філіжанку і, нарешті, сісти і випити її за столом. Іншими словами – треба проявити агресію. Здорову агресію.

Звісно, агресія може мати негативний вплив, викликаючи конфлікти, шкоду взаєминам з іншими людьми, або навіть травми. Саме тому важливо навчати людей ефективно керувати своєю агресією та знаходити конструктивні способи виражати свої потреби та емоції.

Дуже часто агресія може бути пов'язана з біохімічними процесами у нашому мозку, зокрема з рівнем нейромедіаторів, таких як серотонін, допамін та норадреналін. Зниження рівня серотоніну, наприклад, може сприяти збільшенню агресивності, оскільки цей нейромедіатор відомий своєю роллю у регулюванні настрою та емоційного стану.

Деякі дослідження також показують, що перевищений рівень допаміну або норадреналіну може збільшити схильність до агресивної поведінки. Однак важливо зазначити, що агресія є складним явищем, і біохімічні процеси є лише одним з багатьох факторів, що впливають на неї.

Агресія у широкому розумінні цього явища, це складний феномен, який варто розглядати у контексті особистісних та соціокультурних чинників, щоб зрозуміти його природу та вплив на людську поведінку. Так, агресія, яку ми знаємо, може виникати через велику кількість факторів: внутрішні конфлікти, особливості сприйняття, а також вплив оточення.

Агресія це не зло!

Хоча агресія часто розглядається як негативний аспект людської поведінки, вона також відіграє конкретні позитивні ролі для психології людини. Наприклад, вона може стимулювати людину до дії. У цьому випадку агресія може бути драйвером для досягнення цілей та вирішення проблем, викликаючи активність для досягнення мети.

Окрім цього, агресія сприяє виявленню потреб людини. Так, наприклад, агресивна реакція може яскраво свідчити нам про наші важливі потреби або червоні прапорці, які важливо визнавати та врахувати в побудові власних кордонів та у міжособистісних відносинах.

У деяких випадках агресія може бути абсолютно логічною відповіддю на загрозу та намаганням психіки захистити себе чи інших. Часто у таких випадках, під впливом агресії може відбуватися збільшення рівню енергії та концентрації у людини, що дає певну "мобілізацію ресурсів" та допомагає реагувати на виклики і кризові ситуації.

Важливо розрізняти конструктивну та деструктивну агресію та навчати людей керувати своєю агресією таким чином, щоб вона сприяла досягненню позитивних результатів та збереженню міжособистісних відносин. І якраз цим у нас ніхто не переймається. А це дуже важливий бік такого явища, як агресія.

Дві сторони однієї медалі

Треба, перш за все, розрізняти ці дві сторони агресії – конструктивну та деструктивну. Різниця ця полягає в їх часто протилежних цілях та наслідках. А чітке розрізнення цих двох форм агресії важливо для підтримки здорових відносин та розвитку конструктивних стратегій вирішення конфліктів.

Так, конструктивна агресія має за ціль розв'язання проблеми, досягнення мети або вираження емоційного стану без шкоди для інших. В той же час, деструктивна агресія переважно спрямована на контроль, маніпуляцію або завдання шкоди чи покарання іншої людини.

Саме тому конструктивна агресія може призвести до пошуку компромісу, покращення взаємин або вирішення конфлікту без насильства, а деструктивна агресія часто призводить до загострення конфліктів, руйнування відносин та навіть травмування.

Конструктивна агресія часто супроводжується контрольованим вираженням емоцій та пошуком конструктивних рішень, а деструктивна агресія може бути спровокована, навпаки, неконтрольованими негативними емоціями, такими як гнів, образа та злість.

При цьому конструктивна агресія включає в себе, перш за все, відверте спілкування, пошук компромісів та використання адекватних каналів комунікації і вираження емоцій. Тоді як деструктивна агресія переважно виражається через  вербальне, психологічне або навіть фізичне насильство.

Іншими словами, конструктивна агресія може:

  • Стимулювати досягнення цілей і надихати людину на активність та пошук рішень для вирішення проблем.
  • Захищати від загроз, виступаючи як захисний механізм психіки на небезпеку або напад.
  • Сприяти виживанню, допомагаючи в переживанні кризових ситуацій або вирішенні конфліктів.
  • Бути способом вираження важливих потреб та емоцій людини.

При цьому деструктивна агресія взмозі:

  • Поширювати конфлікти, погіршувати відносини з іншими людьми та призводити до насильства.
  • Шкодити психічному здоров'ю, бо регулярна агресивна поведінки може призвести до стресу, тривоги та інших психічних проблем.
  • Порушувати соціальні норми, тому що може призводити до викривленого сприйняття реальності та порушення правил та норми спілкування.

Як ми бачимо, агресія може мати як негативний, так і позитивний вплив на життя людини в певних ситуаціях. Однак важливо вміти бачити чітку різницю між конструктивною та деструктивною агресією.

Агресія вміє бути добром!

Загально відомо, що продукування здорової конструктивної агресії може бути корисним для досягнення цілей та вирішення конфліктів без шкоди для інших. Так, наприклад, гарне розуміння власних емоцій може допомогти вам краще усвідомити, що саме вас зараз турбує. Тому бажано добре розібратися у власних почуттях та емоціях, які викликають агресивну реакцію. І тут може знадобитися допомога спеціаліста.

Важливо також навчіться враховувати почуття та потреби інших людей. Спробуйте побачити ситуацію зі сторони, або навіть з боку вашого опонента, щоб не поглиблювати протиріччя, а навпаки – спробувати знайти спільний шлях для вирішення конфлікту. Це зветься емпатія та взаєморозуміння.

Треба завжди звертати особливу увагу на форму, у якій ви переважно виражаєте свою агресію. Використання адекватного способу виразу агресії та конструктивних способів комунікації, таких як аргументація, переговори та готовність до досягнення компромісів, можуть дуже сильно розширити спектр можливих варіантів подальшого розвитку подій.

Також це сприятиме додатковому розвитку навичок вирішення конфліктів. Це дозволить вам не просто ефективно вирішувати конфлікти та шукати компроміси, а й будувати більш здорові та передбачувані стосунки. І тут головне бути готовим до співпраці та пошуку взаємовигідних рішень.

Дуже важливо вчитися контролювати свої емоції для того, щоб реагувати на різні ситуації збалансовано та об'єктивно. Для цього необхідно регулярно практикувати різні техніки релаксації та саморегуляції, такі як глибоке дихання або медитація.

Якщо ви маєте труднощі у контролі агресії, не соромтеся звернутися за допомогою до психолога або консультанта. Вони можуть надати вам індивідуальну підтримку та поради з розвитку конструктивних стратегій вираження емоцій.

5 здорових стратегій виразу агресії

Отже, з огляду на все вище перераховане, логічним є питання: чи існують якісь готові методи, які допомагають виражати власні емоції та потреби без шкоди для інших?

Звісно, існують. І ось декілька з них.

  1. Асертивна комунікація. Це модель надання інформації відкритим та прямим способом, зберігаючи повагу до іншої сторони. Така модель комунікації добре слугує для того, щоб чітко виражати свої почуття, думки та потреби без зайвої агресії або пасивності. Вона включає у себе так звані "я-повідомлення", у яких ви конкретно вказуєте, як саме ви почуваєтеся і що саме вас турбує.
  2. Використання "я-повідомлень". Замість того, щоб вказувати на вину інших або використовувати образи, виразіть свої почуття та потреби. Наприклад, замість "Ти завжди забуваєш про мої потреби!" ви можете сказати "Я відчуваю себе засмученим, коли мої потреби не беруться до уваги".
  3. Слухання та емпатія. Спробуйте навчитися почути погляди і позиції інших людей та врахувати їхні почуття та потреби. Спробуйте побачити ситуацію з їхнього або нейтрального боку та знайти спільні рішення.
  4. Пошук компромісів. Вчіться домовлятися про вирішення конфліктів. Застосовуйте моделі "win-win" що максимально враховують потреби всіх сторін. Шукайте спільні інтереси та розвивайте взаємні вигоди. Єдине чого не треба робити, це "досягати компромісів" виключно за свій рахунок.
  5. Власні кордони та самозахист. Встановлюйте здорові, комфортні власні кордони та використовуйте стратегії самозахисту в ситуаціях, де ви відчуваєте загрозу або почуваєтеся вразливими.

Отже, хоча агресія може мати як позитивний, так і негативний вплив на життя людини, важливо розвивати та застосовувати здорові стратегії виразу агресії та навички вирішення конфліктів для забезпечення конструктивного взаємодії з оточуючим нас світом.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...