Яструб із Вашингтона і голуб з Ватикану: про що директор ЦРУ та посланець Святого престолу говорили у Москві та чого тепер чекати від Путіна. Інтерв’ю з Безсмертним

Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви став подією, яку важко пояснити звичайною дипломатією. Після 2021 року глава американської розвідки знову опинився в російській столиці – цього разу на тлі застопорених контактів щодо завершення війни та повідомлень про можливу нову хвилю російської мобілізації і жорстких провокацій проти Європи. Кремль і ЦРУ від коментарів відмовляються. Тому головне питання – з чим Вашингтон відправив до Москви саме керівника розвідки, відомого жорсткою антиросійською позицією?

Версія про те, що Реткліфф приїхав просто обговорювати мирний план, виглядає надто прямолінійною. Він не дипломат і не спецпредставник президента. Його завдання могло бути значно конкретнішим: передати позицію Вашингтона, перевірити реакцію Кремля, обговорити межі подальшої ескалації або попередити Москву про наслідки певних дій. Найімовірніше, цей візит був черговою спробою попередити Кремль: європейські провокації не залишаться без відповіді. Тому Москві варто триматися подалі від думки про кошмарення Європи, яка останнім часом набуває все більше практичних кроків. Після минулого візиту директора ЦРУ до Москви у 2021 році, такі попередження не спрацювали. Розраховувати, що цього разу Кремль їх у сприйме серйозно, також підстав небагато.

Не менш важливий фактор – одночасний приїзд до Москви високопоставленого представника Ватикану Пола Галлагера. Це перші очні переговори представників Святого престолу та Росії за п'ять років. Галлахер не приїхав домовлятися про військові питання. Його простір – припинення війни, гуманітарні питання, діти, повернення до діалогу. І тут важливо, що після зустрічі Лавров заявив про готовність Росії відновити політичні консультації на рівні заступників міністрів. Разом ці два канали можуть давати Вашингтону значно більше інформації про справжні наміри Кремля: Реткліфф – про те, що Росія реально готова зробити, Галлахер – що Москва готова допустити як дипломатичний і гуманітарний процес. Чи означає це спільну операцію США і Ватикану, поки сказати важко, але збіг у часі дуже показовий.

Своїми думками щодо цих та інших питань у ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився український дипломат і політик Роман Безсмертний.

– Сам факт поїздки директора ЦРУ до Москви вперше після візиту ексголови цього відомства Вільяма Бернса у 2021 році вже виглядає надзвичайно важливим сигналом. Тоді Бернс приїздив попередити Кремль про підготовку вторгнення в Україну. Чи міг глава ЦРУ привезти Путіну жорстке попередження? Про що США могли попереджати Кремль і яких кроків Вашингтона варто чекати, якщо Москва його проігнорує?

– В Україні на оперативному рівні знали, що до Риги прямують два літаки. Один мав бути з невідомою особою, а в другому мали бути Віткофф і Кушнер. Прибув лише один. Як відомо, заявили, що через обстріли Києва Віткофф і Кушнер не прибудуть. Обидва літаки мали прибути в неділю. Власне, Реткліфф і прибув до Риги. Тому вже з того часу в Україні на оперативному рівні знали, що готується візит. Щоправда, прізвища не називалися, але тематика була зрозуміла. Прибуття Реткліффа – не випадковість. І його візит необхідно обов'язково розглядати разом із місією Галлахера, міністра закордонних справ Ватикану, тому що саме так ця ситуація і читається. При цьому не треба завищувати очікування, як зараз говорять про якісь таємні укази Путіна за наслідками візиту і так далі. Сфера тем візиту не така широка.

Ви, власне, вказали на тему, яка стосується паралелі з візитом Бернса. І тут напрошується фантастична ідея – попередження не проводити мобілізацію з метою атаки на Європу. Зрозуміло, що мова йде про питання континентальної та глобальної безпеки. І на цю тему розмова, ймовірно, й велася.

– При цьому Реткліфф – не та людина, яка приїжджала домовлятися.

– Так, він виконав подібну до Бернса функцію, але треба розуміти, що цього разу це звучить із вуст Трампа і республіканців зовсім по-іншому. Звучить дуже жорстко – на ваш такий-то крок буде такий-то крок. Зрозуміло, що Вашингтону необхідно було чітко з'ясувати параметри ситуації. Тому що США, як і всі інші держави, зараз опинився у дуже складній позиції.

Власне, Реткліфф, і по відношенню до України, і в переговорах із Москвою та Китаєм займає дуже жорстку позицію. Він давній прихильник України. І тому я відразу знімаю цей трек як ключовий, бо в усіх повідомленнях, починаючи з CBS News, можна знайти в кінцевій частині фразу, що головними в питаннях України у переговорах із Москвою є Кушнер і Віткофф. Ця фраза потрібна для того, щоб у нас у Києві не було плутанини. Бо ми думаємо, що Реткліфф поїхав туди винятково заради теми, яка стосується України. Якщо Україна там і була, то лише як частина континентальної та глобальної безпеки. Тому необхідно саме так дивитися на цю ситуацію.

Причому думати, що він поїхав із домовленостями, – ні. Він поїхав із інформацією, де було сказано після зустрічі з помічником Путіна Ушаковим: перше, друге, третє, четверте. Це діалог для визначення позиційних речей. Позиційних. Тобто ми на такій позиції, на такій, на такій стоїмо. Для того, щоб Реткліфф міг повідомити Вашингтон, якої позиції дотримується Москва. Разом із тим треба розуміти, що ситуація зовсім погана. Ситуація у відносинах між Москвою і Вашингтоном погіршується.

– Обмін або звільнення американських громадян. ЦРУ має досвід участі в таких операціях.

– Цю версію не можна відкидати, але я б поставив її нижче за переговорну. Треба мати на увазі, що нині в Росії понад два десятки американців перебувають у різних умовах ув'язнення, за різними статтями. Починаючи від 74-річного вчителя і завершуючи зовсім молодими людьми, яких просто було взято як обмінний фонд, що Москва завжди робить. Тому це треба обов'язково розглядати в цій системі.

Зараз повернення групи американців із російських в'язниць – це буде серйозний плюс Дональду Трампу, а він, на мою думку, відбудеться. Бо я ще раз кажу – не треба дивитися на візит Реткліффа як на суто україноцентричну річ, бо це насамперед виходить із ширших американських інтересів.

– Чи можна розраховувати на якісь серйозні кроки після цих зустрічей?

– Ні. Я би не обнадіював нікого, що це може кардинально змінити ситуацію. Так, проглядається дуже важлива річ. Реткліфф зустрічався з Ушаковим, і це була основна, найбільша зустріч. Після цього зустрічався і Галлахер. А потім відбувся вихід до преси, обмін позиціями, де було вказано на те, що Москва буде продовжувати працювати у питаннях обміну військовополоненими, по-перше, і, по-друге, щодо повернення дітей. Як ви бачите, Москва працює за цими напрямками і працює для того, щоб тримати діалог із Ватиканом. І це дає шанс на періодичні діалоги з Вашингтоном. Але це, скажімо, свідчить про кардинальну зміну стратегії відносин між Москвою і Вашингтоном. Те, що ситуація там погіршується, очевидно і зрозуміло. Невипадкова пауза в діалогах Віткоффа і Кушнера з кремлем. І після цього візиту Реткліффа будемо бачити, яку тактику запропонує Вашингтон для продовження діалогу між Кушнером і Віткоффом, з одного боку, і Москвою – з іншого.

– Тобто виходить, що Реткліфф приїхав із чітким посланням. На ваш погляд, він просто сказав – ми знаємо, що ви готуєте чи є чіткий план відповіді, який і був представлений Путіну?

– Ні, ні. Республіканці ніколи цього не робили. Вони чітко дали зрозуміти, що Вашингтон добре поінформований, він знає про всі плани, він знає про всі задуми, в тому числі й щодо Ірану. Це був один з основних аргументів – ЦРУ відомо про постачання зброї, вибухівки, компонентів, боєприпасів до Ірану. Друге – це те, що стосується України. Третє – плани щодо Європи. Це все було викладено, але без визначення того, якою може бути реакція, якщо це буде продовжуватися. Це завжди на такому рівні формулюється однією фразою – світ готовий відповідати на будь-які ваші кроки.

– Якщо брати треки "загроза для Європи", "Україна", "Іран", на що Москва може відреагувати, а на що принципово не буде реагувати, а можливо, навіть збільшуватиме ескалацію?

– Москва буде робити вигляд, що вона на щось реагує, але насправді жодної реальної реакції не буде. Це буде розіграш Дональда Трампа, як було до цього. Тобто будуть інформаційні повідомлення, якісь кроки, але це не буде кардинальна зміна курсу і так далі. Москва буде продовжувати гібридну війну проти Європи, Москва буде продовжувати агресивну війну проти України. Треба розуміти, що, щоб не робили в цьому випадку Реткліфф, Галлахер і так далі, Москва буде йти шляхом сили. Москва розуміє лише один аргумент. Цей аргумент називається сила. Подібні маневри потрібні, вони додають розуміння ситуації. Жаль тільки, що Трамп, повернувшись у Білий дім, так довго усвідомлює, що собою являє Москва.

Однак тут важливо те, що це був Реткліфф. Це дуже серйозна зброя з боку Вашингтона. І це означає, що в адміністрації Дональда Трампа і в самого Трампа вичерпується певний набір кроків, створюється дефіцит інструментів. І тоді він починає задіювати систему. Позиція Реткліффа зрозуміла. Вона була проукраїнською і такою залишиться.

Реткліфф дуже добре володіє інформацією. Інша справа, що він знаходиться в певних умовах. Але така поведінка і включення в процес директора ЦРУ після опори на віцепрезидента Ді Джея Венса, після опори на Віткоффа і Кушнера – це велика допомога Рубіо. У цьому відношенні видно, як зростають акції Рубіо, як зростають, у тому числі, акції Центрального розвідувального управління.

– Стосовно відповіді американців. Чи може Трамп все ж таки піти на певні кроки на підтримку України – зокрема щодо постачання протибалістичних ракет для Patriot, використання Starlink для ударів по території Росії, щодо пускових?

– Я тут застосую формулу, яку періодично вам озвучую – це питання часу. І питання задіяння Starlink, і питання надання додаткової допомоги Україні. Якщо уважно послухати результати і подивитися на результати подій та озвучених протоколів, озвучених, скажімо так, програм гостями в період з 23 по 24 серпня в Києві, то там на багато питань уже є відповіді.

Чомусь непоміченою пройшла фраза Вадефуля, міністра закордонних справ Німеччини, про передачу Україні 600 PAC-2 ракет-перехоплювачів. Якщо цю тему розвинути і зрозуміти, де і звідки в Німеччини така кількість ракет, то стає зрозумілим, що на повну потужність працюють лінії, які були збудовані в Німеччині. А це зовсім по-іншому формує погляд на ситуацію. Я вже не кажу про те, що інші в цьому відношенні почали працювати. І така відверта позиція Енді Бернема, британського прем'єра, і Макрона, про що ми з вами говорили, я озвучував ці речі, свідчить про те, що ситуація прискорилася і буде дуже швидко розвиватися.

Всі прекрасно розуміють, що коли буде збиратися SCALP або Storm Shadow в Україні, як це може відбуватися. Але це не означає, що в цей момент, коли буде готуватися відповідна промислова база, не можуть постачатися і SCALP, і Storm Shadow. А це зовсім інший підхід. Це крилаті ракети, які можуть завдавати ударів по глибоко розташованих цілях. Їхнє проникнення сягає до 40 метрів. Тобто це вже зовсім інший погляд на ситуацію. І повідомлення, які були озвучені, насправді дуже серйозні. Тому й почали верещати в Москві – ай-яй-яй, а що таке? Ці публічні слова насправді означали, що пора зупинятися, бо буде дуже боляче. Бо одна справа – це дрони, "Валькірії" і таке інше. А зовсім інша – коли прилетять SCALP, а вони зараз модернізовані. І хоч іде мова про 300, це не означає, що вони не можуть долетіти за 800. Тому в цьому відношенні насправді в ці дні ми отримали відповіді на дуже багато питань. Це крок на півдорозі до Taurus, до Tomahawk і таке інше

– Це все заманлива перспектива, але ж нам потрібно ще вчора захист від ударів.

– Так, з Трампом це зробити не вдасться, бо для нього тема війни – це тема зовсім іншого регіону. Він уже не є президентом миру, всі це вже зрозуміли. Але в цьому відношенні треба розуміти, що питання, яке ви поставили, чітко говорить про те, що все це ми отримаємо. Інша справа – коли, як, за яких умов і в якому стані ми на той момент будемо перебувати.

– Стосовно Ватикану – якщо ширше, це виключно гуманітарні питання, які можуть бути реалізовані за участю Святого престолу, чи все ж таки можлива його ширша участь у переговорному процесі на якомусь етапі?

– Перше – за цими, скажімо так, кроками Божими, я б сказав, гуманітарними кроками, насправді стоїть дуже жорстка позиція. Суть її в тому, що вам треба зупинятися і припиняти це діло. Справа в тому, що Ватикан має універсальні способи тиску. Треба розуміти, що багато хто про це чомусь не говорить, але величезні обсяги російського капіталу знаходяться у банку Ватикану. І це той шмат, про який не прийнято публічно говорити, бо не прийнято говорити про природу цих грошей, їхнє походження, як і багато чого іншого. Але щодо цих ресурсів постійно виникають питання. Тому в цьому відношенні ці аргументи ніхто озвучувати не буде, а принагідно пояснять. Бо свого часу спочатку Радянський Союз, у період Горбачова, вклади туди зробив величезні. Потім єльцинська Росія, потім Путін. І це все Ватикан дуже делікатно опрацьовує. Ніхто ніколи не зловживав цими ресурсами, але треба розуміти – це один із найбільших банків у світі. Причому ніхто ніколи не скаже, хто його контролює і де використовуються ці гроші. Але Москва повинна розуміти, що вони впираються в стіну, коли Ватикан може прийняти рішення, як вчинити з цими ресурсами, не оголошуючи при цьому нікому нічого.

Загалом же, давайте скажемо так – коли у Москві з'явилися директор ЦРУ і міністр закордонних справ Ватикану, то це єдине ціле одного процесу.