Систему оповіщення не перевіряли 10 років: біля підніжжя Евересту тисячам людей загрожують повені

Непальські посадовці визнали, що система раннього попередження про повені в районі Евересту могла перестати працювати після років без обслуговування. Йдеться про інфраструктуру, яка мала захистити тисячі людей у гірських селах, але з 2016 року її фактично не перевіряли.

Відео дня

Про проблему стало відомо після розмов журналістів BBC із місцевими жителями та представниками влади. У матеріалі йдеться, що сирени і обладнання залишили без догляду, а частину техніки навіть пошкодили або розікрали.

Один із чиновників визнав: "Ми не можемо бути впевнені, що система працює".

Ризики для громад

Мешканці шерпських сіл кажуть, що їм обіцяли щорічні перевірки системи після її встановлення, але цього не сталося. У селі Чукунг, яке може першим постраждати у разі прориву льодовикового озера Імджа, люди щороку звертаються до влади з проханням відремонтувати обладнання. Але, як вони кажуть, без результату.

Голова місцевої території Анг Нуру Шерпа прямо заявив, що сирени вже не викликають довіри. За його словами, одна з веж іржавіє, нахилилася і може впасти будь-якої миті. Це звучить тривожно, бо йдеться не про абстрактну загрозу, а про конкретні села нижче за течією.

Крім місцевих жителів, під ризиком перебувають і туристи. Щороку регіон відвідують десятки тисяч людей – альпіністи, трекери, мандрівники. За оцінками, йдеться більш ніж про 60 тисяч осіб щороку. І це ускладнює ситуацію, бо в разі надзвичайної події попередити всіх буде непросто.

Нестабільна система даних

Додаткову проблему створює те, що станція, яка передає дані про рівень води в озері Імджа, працює з перебоями. Саме ці дані мали б дозволяти оперативно надсилати попередження на мобільні телефони мешканців. Але зараз інформація надходить нерегулярно, іноді із затримками.

У департаменті гідрології та метеорології Непалу підтвердили, що не отримують потрібних даних у повному обсязі. Через це вони не можуть гарантувати своєчасне інформування людей у разі загрози. Представник відомства Нірадж Прадхананга зазначив, що проблема може бути пов’язана як із супутниковою компанією, так і з місцевим провайдером, але остаточного рішення поки немає.

Дещо дивна ситуація, якщо подумати. З одного боку, система існує і формально працює. Але з іншого – ключові її елементи дають збої, і це ставить під сумнів її ефективність у критичний момент.

Танення льодовиків

Озеро Імджа розташоване на висоті понад 5 тисяч метрів над рівнем моря. Востаннє його частково осушували у 2016 році в межах міжнародного проєкту вартістю близько 3,5 млн доларів. Тоді рівень води знизили приблизно на 3,5 метра, щоб зменшити ризики прориву.

Однак відтоді ситуація знову змінюється. Вчені попереджають, що через глобальне потепління льодовики в Гімалаях тануть швидше, ніж раніше. А це призводить до розширення льодовикових озер і підвищує ризик раптових повеней.

За оцінками регіональних дослідників, темпи втрати льоду в гірській системі Гіндукуш – Гімалаї з 2000 року подвоїлися. Крім того, підвищення температури робить схили менш стабільними. Це може спричиняти обвали і навіть обрушення льодовиків, які іноді й запускають хвилю катастрофічних паводків.

Реакція влади

Урядовці визнають проблему, але пояснюють її браком фінансування. За словами представників департаменту, кошти спрямували на модернізацію системи на іншому озері, і на Імджу ресурсів не вистачило.

Виконувачка обов’язків генерального директора відомства Арчана Шреста заявила, що увагу до цього об’єкта планують повернути. Вона також сказала, що влада працює над змінами в правилах, щоб забезпечити регулярне обслуговування таких систем, особливо у віддалених районах.

Тим часом Програма розвитку ООН уже отримала нове фінансування – близько 36 млн доларів – для впровадження подібних проєктів в інших частинах Непалу. Представники організації зазначили, що врахували досвід Імджи і планують одразу закладати механізми довгострокового утримання систем.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як у Непалі викрили масштабну шахрайську схему, у якій гіди нібито навмисно труїли іноземних туристів, щоб заробити на дорогих евакуаціях. Шахрайська схема з евакуаціями у рамках страхування діяла на Евересті і принесла її організаторам мільйони доларів. Причому у деяких випадках у схемі брали участь і самі туристи. 

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!