КВІР перехопив владу в Ірані у Хаменеї: у Reuters розкрили подробиці

В Ірані відбулися суттєві зміни у структурі влади на тлі тривалої війни та загострення ситуації на Близькому Сході. Після втрати ключового духовного лідера система управління країною зазнала трансформації, а центр ухвалення рішень змістився.

Відео дня

Експерти говорять про посилення ролі силових структур, які фактично перебрали на себе контроль. Про це пише Reuters.

Що відомо

За даними джерел, після загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї у перший день війни, країна втратила єдиного беззаперечного арбітра у питаннях державного управління. Його син Моджтаба Хаменеї формально залишається на вершині владної вертикалі, однак, за словами інсайдерів, виконує радше роль символічного лідера, погоджуючи рішення, ухвалені іншими.

Реальна влада, як зазначають аналітики та джерела в іранських політичних колах, зосередилась у руках командування Корпусу вартових ісламської революції та представників силового блоку. Вони формують ключові рішення як у військовій, так і в політичній площині, особливо в умовах воєнного часу.

Значний вплив має також Вища рада національної безпеки, яка разом із силовими структурами та оточенням верховного лідера формує новий центр ухвалення рішень.

При цьому процес погодження рішень ускладнився – за словами співрозмовників, Іран інколи потребує кілька днів для реакції на міжнародні ініціативи через відсутність єдиного центру командування.

У дипломатичному вимірі Іран продовжує переговори зі Сполученими Штатами. Ключовими представниками на цьому напрямку залишаються міністр закордонних справ Аббас Аракчі та спікер парламенту Мохаммед Багер Калібаф. Водночас важливу роль у неформальних контактах відіграють представники силових структур, зокрема командири Корпусу вартових ісламської революції.

Як зазначається, іранська сторона запропонувала новий формат переговорів, що передбачає поетапне обговорення питань, із відкладенням ядерної тематики на пізніший етап. Однак у Вашингтоні наполягають на першочерговому розгляді саме ядерної програми, що ускладнює досягнення компромісу.

Аналітики наголошують, що ключова проблема полягає не у внутрішніх суперечностях Ірану, а у розбіжностях між позиціями сторін. Водночас жорстка позиція іранських силових структур обмежує можливість гнучких рішень, оскільки будь-які поступки можуть бути сприйняті як слабкість.

На тлі війни посилився вплив радикально налаштованих політичних груп, однак їхня роль залишається другорядною порівняно з військовим керівництвом. Саме силовий блок визначає стратегічний курс країни, орієнтуючись на безпекові пріоритети та протидію зовнішньому тиску.

Експерти відзначають, що в Ірані відбувається глибока трансформація системи влади — від домінування духовенства до посилення ролі силових структур. Такий перехід супроводжується більш жорсткою внутрішньою політикою та агресивнішою зовнішньою стратегією.

Попри військовий та економічний тиск, Іран демонструє відносну внутрішню стабільність. Ознак серйозного розколу або масових протестів наразі не фіксується, що свідчить про консолідацію влади навколо силового ядра.

У підсумку аналітики вважають, що нинішня модель управління Іраном базується на колективному рішенні силових інститутів, де формальний лідер виконує координаційну роль. Така система може визначати політику країни у найближчій перспективі, зокрема у питаннях війни, безпеки та міжнародних переговорів.

Як повідомляв OBOZ.UA, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Штати не готові погодитися на жодні домовленості з Іраном, якщо Тегеран намагатиметься контролювати судноплавство в Ормузькій протоці. Саме це питання стало однією з ключових перепон для відновлення переговорів між сторонами.

Рубіо також сказав, що Іран зазнає санкцій та значного тиску з боку багатьох країн і особливо Сполучених Штатів Америки. Проте цей тиск може бути ще більшим, якщо Тегеран не погодиться на мирну угоду. Рубіо додав, що рішення щодо цього ухвалює президент.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!