Багатонаціональна бригада НАТО в Латвії досягла повної оперативної готовності: що відомо
Багатонаціональна бригада НАТО у Латвії досягла повної оперативної готовності. До її складу входять підрозділи з 14 держав.
Найбільше у бригаді військовослужбовців із Канади: їх там понад 2 тис. за цільоової чисельності у 3,5 тис. військовослужбовців. Подробиці повідомляє видання Soldat und Technik.
Що відомо
Згідно з повідомленням, багатонаціональна бригада НАТО в Латвії під проводом Канади досягла повної оперативної готовності.
Загалом до бригади наразі входять підрозділи з 14 країн, цільова чисельність – 3500 військовослужбовців.
Країна-лідер, Канада, надає приблизно 2200 з них, Оттава також відправила до Латвії вертолітний батальйон із чотирма CH-146 Griffon (Bell 412) та двома CH-147 Chinook, а також розвідувальний ескадрон.
Скандинавські сусіди країн Балтії — Данія та Швеція — щороку по черзі надають другий батальйон, а Італія, Польща та Іспанія відправляють механізовані роти.
У 2025 році Швеція, як найновіший член НАТО, розгорнула 600 військовослужбовців зі свого Південносканського полку з бойовими машинами піхоти CV9040, зенітними системами LVKV 90 та танками Strv 122 у латвійському місті Адажі.
Швеція також розгорнула колісні САУ Archer для багатонаціонального артилерійського батальйону бригади. Для завершення комплектування Латвія закуповує 18 власних самохідних гаубиць цього типу.
Формально бригада досягла початкової оперативної готовності під час навчань Oak Resolve навесні 2025 року, але повне розгортання, як очікується, завершиться лише цього року.
Відомо, що Канада вже інвестувала понад 315 млн євро в розширення військової інфраструктури на об’єктах в Адажі, Цері та Лієлварде і планує витратити ще 64 млн євро.
Більшість коштів спрямовують на розширення авіабази в Лієлварде. У майбутньому там зможуть одночасно діяти до шести Griffon і чотирьох Chinook, а також прийматимуть транспортні літаки CC-177 Globemaster III.
Багатонаціональна бригада НАТО в Латвії: історія появи
Домовленості про присутність сил Альянсу у країнах Балтії та у Польщі було досягнуто на саміті НАТО у Варшаві у липні 2016-го. Рішення ухвалили з огляду на зміну міжнародного безпекового середовища
Лідируючими державами для багатонаціональних підрозділів стали: у Латвії — Канада, у Литві — Німеччина, в Естонії — Велика Британія, а в Польщі — США.
У 2017 році до початкової бойової групи в Латвії приєдналися військові з Канади, Іспанії, Польщі, Італії, Словенії та Албанії. У 2018 році – Словаччина, Чехія та Чорногорія, у 2020 році — Ісландія, у 2022 році — Північна Македонія, у 2024 році — Данія, а у 2025 році — Швеція.
У липні 2023 року міністри оборони Латвії та Канади підписали дорожню карту, яка окреслила вже досягнутий прогрес і визначила кроки для розширення Багатонаціональної бойової групи НАТО під проводом Канади з батальйонного до бригадного рівня.
Як розповідав OBOZ.UA, раніше президент Чехії закликав збивати російські безпілотники і навіть літаки. Петр Павел переконаний: "НАТО має показати зуби" Кремлю у відповідь на численні провокаці\ї.
Також Павел відстоює такі кроки, як відключення країні-агресорці інтернету, відсторонення її банків від світових фінансових систем.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
