Віце-прем'єр-міністр Володимир Кістіон: думаю, у нас відпаде потреба підвищувати тарифи на залізничні перевезення

Володимир Кістіон

Коли в Україні будуть нормальні дороги? Чи будуть підійматися тарифи на залізничні перевезення? Як скоро українці зможуть літати до Європи за доступними цінами? Складно знайти людей, яких не хвилюють ці питання. Відповіді на них "Обозреватель" вирішив отримати у віце-прем'єр-міністра Володимира Кістіона.

Відео дня

Раніше він не часто давав інтерв'ю і зараз не дуже любить з’являтися на публіці. Віце- прем'єр - давній соратник чинного голови уряду Володимира Гройсмана. З ним він пройшов вогонь і воду спочатку у Вінницькій міській раді, потім у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, а згодом в апараті Верховної Ради.

- Як ви бачите реформу Укравтодору? Чому під ним стоять Rolls-Royce?

- Ви практично самі відповіли на своє запитання. У першу чергу, треба забрати Rolls-Royce.

- І яким чином?

- Дуже просто. Коли всі процедури стануть прозорими й зрозумілими, то там точно не буде тих речей, про які ви говорите.

На цей час державних доріг більше 170 тисяч кілометрів. Раніше всі питання щодо їх утримання вирішувалися в центрі. Вважаю, що це неправильно й абсолютно безперспективно, тому що є специфіка регіонів. Наше бачення дуже просте: є регіональна влада, вона краще знає місцеву проблематику, і вона має цим займатися.

Але щоб дати можливість органам місцевого самоврядування або регіональній владі управляти цим процесом, ми повинні передати не тільки повноваження, але й фінансові ресурси. Розподіл коштів, які потрібно передати на місця, має відбуватися автоматично, за відповідним алгоритмом.

Також, якщо ми передамо повноваження та фінанси, треба передати й інструменти  - техніку, людські ресурси.

-  А коли це реально зробити?

-  Плануємо такий комплексний механізм запустити до кінця 2016 року. Але питання, які я вам окреслив, залежать не тільки від уряду. Щоб запустити комплексний підхід, необхідно внести зміни в принаймні 4 закони. В першу чергу, у закон "Про державний бюджет". Також у закон "Про місцеві державні адміністрації". Парламент збирається на перше засідання на початку вересня. Як тільки відповідні законопроекти будуть прийняті, у нас з'явиться можливість за досить короткий час провести реформу.

- Тобто, за вашими прогнозами, голоси знайдуться?

- Скажімо, якби ці закони голосувалися під завершення четвертої сесії, я був би впевненим, що голоси знайшлися б. З яким настроєм депутати прийдуть з канікул, вгадати дуже складно.

- Коли в Україні будуть нормальні дороги?

Скоро. Коли ми зможемо підняти розвиток нашої економіки і, відповідно, збільшити наповнення державного бюджету, місцевих бюджетів. Тоді з’явиться ресурс для створення в Україні нормальних доріг.

- Хоча б приблизно ви можете сказати: це питання років чи десятиліть?

Давайте конкретизуємо. Якщо ми говоримо про відновлення українських доріг, тобто про доведення їх до нормального стану, це, однозначно, декілька років. Якщо ми говоримо про реконструкцію, будівництво автошляхів у відповідності до європейських стандартів, то для цього потрібен дещо більший час і набагато більший фінансовий ресурс.

Якщо ми говоримо про відновлення українських доріг, тобто про доведення їх до нормального стану, це, однозначно, декілька років
 

Тобто, задача перша - зупинити руйнацію доріг, привести їх до нормального технічного стану. Паралельно необхідно сформувати концепцію розвитку доріг і починати її реалізовувати.

- Але у найближчій перспективі Україна, як я розумію, орієнтується на ямковий ремонт?

- Ні. Думаю, ви знаєте, що на початок весни за оцінкою експертів рівень руйнації українських доріг сягав більше 90%. Щоб призупинити руйнацію, була розроблена модель. Частково кошти, які маємо в наявності на 2016 рік, використовуємо для зупинки руйнації, тобто на ямковий ремонт. Частково кошти спрямовуємо безпосередньо на середній поточний і капітальний ремонти, а також на реконструкцію. Тому говорити, що Україна сфокусувалася тільки на ямковому ремонті, не можна.

У яких регіонах зараз найскладніша ситуація з дорогами?

- Я ще раз повернуся до цифри 90%. Тобто складна ситуація практично по всій Україні. Але ми можемо говорити, що найбільш зруйновані дороги знаходяться на півдні та сході нашої держави. Стабільніша ситуація у центрі країни. Дещо складніше на заході.

Найбільш зруйновані дороги знаходяться на півдні та сході нашої держави
 

Виходячи з цих оцінок, ми визначаємо, на які регіони маємо спрямувати більший фінансовий ресурс для того, щоб вирішити ту загрозливу ситуацію, яку ми мали на початок весни.

А що ви плануєте робити з державними будівельними нормами? Наприклад, навколо Києва, наскільки я знаю, ремонт доріг здійснюють турецькі підрядники. Вони спочатку знімають старий шар, потім накладають три шари нового асфальту. І такі дороги тримаються десь років двадцять. Але здебільшого в Україні, якщо роблять ремонт, дороги витримують лише декілька років. А буває, що лише один рік.

Дозвольте спростувати вашу позицію, тому що турецькі будівельні компанії в Україні працюють за нашими стандартами. Усе залежить не від стандартів, а від технології, яка передбачена проектом кошторисної документації. Якщо передбачені роботи з реконструкції, це буде названий вами перелік: знімають старий шар, проводять підсилення дорожнього полотна, потім накладають один шар, другий, третій, проводять відповідні розширення, влаштовують розв’язки тощо.

Якщо ми говоримо про середній поточний ремонт, то це робота з іншими складовими, це такий ремонт, який дозволить користуватися дорогою протягом певного часу.

- А взагалі українські будівельні норми зараз хіба відповідають європейським?

Частково відповідають, тому що ми взяли на себе зобов’язання в рамках асоціації провести імплементацію всієї нормативно-технічної бази, яка була напрацьована протягом попереднього періоду. Це досить об’ємний процес. На цей час понад 40% будівельних норм уже приведені до європейських стандартів. І зараз робота продовжується.

На цей час понад 40% будівельних норм уже приведені до європейських стандартів
 

Чи будуть будуватися європейські автомагістралі: від кордону до якогось пункту призначення?

- Частково ця робота вже зроблена, і наразі вона продовжується. У нас є бачення, як має виглядати загальна дорожня мережа України. Скажу більше, за результатами поїздки прем’єр-міністра Володимира Гройсмана в США у нас є підтверджена готовність Світового банку забезпечити відповідний фінансовий ресурс на залучення світових експертів. Вони допоможуть сформувати стратегію розвитку українських автомобільних доріг.

А інвестиції на ремонт і будівництво? Де ви плануєте їх брати?

Є декілька джерел фінансового ресурсу. По-перше, це кошти державного бюджету. У цьому році на утримання, капітальний ремонт, реконструкцію передбачено майже 19 млрд гривень. Із них близько 4 млрд будуть використані безпосередньо на поточний ремонт і утримання. Щоб ви розуміли, утримання - це очистка доріг у період снігопадів, покіс трави, відновлення дорожнього господарства, освітлення доріг тощо. Понад 6 млрд гривень передбачено на середній поточний ремонт. І відповідний фінансовий ресурс передбачений на капітальний ремонт. Це одна складова.

Також продовжується ряд проектів, які фінансуються за рахунок кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій. Тобто, це кошти Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку. Це контракти, які наразі знаходяться в реалізації.

-  Перейдемо до теми залізничного господарства. Як підвищити його прибутковість, не підвищуючи тарифи на вантажні перевезення?

-  Дуже просто. Практично так само, як і вирішити проблему Укравтодору – забрати Rolls-Royce. Для того, щоб не підіймати тарифи, мусимо підвищити ефективність ведення господарсько-фінансової діяльності. Перш за все – "Укрзалізниці". Нещодавно її керівником став Войцех Бальчун - один з найкращих менеджерів, які заявилися на конкурсну комісію. Потрібен час для того, щоб новий менеджмент зміг розібратись, що ж там відбувається, і підвищити ефективність використання фінансових ресурсів. Коли це станеться, ми оцінимо ситуацію. Думаю, у нас відпаде потреба ставити питання про підвищення тарифів як на пасажирські, так і на вантажні перевезення.

-  Де знайти гроші на модернізацію потягів, на покращення сервісу пасажирських перевезень? Той же ресурс?

-  Так. Теоретично додатковий фінансовий ресурс можна залучити за рахунок кредитів. Але  давайте подивимось на ситуацію, яка є з формуванням кредитного портфелю на даний час. У мене є сумніви. Це, звісно, питання до менеджменту. Проте понад 40 млрд гривень - кредитний портфель "Укрзалізниці" сьогодні. Ви ж розумієте, що кредити треба віддавати. Потрібен дуже кваліфікований, виважений погляд на цю проблему. Якщо є можливість залучення кредитних ресурсів, то вони, принаймні, мають бути довгострокові з невисокими відсотками.

-  Коли ви очікуєте підписання угоди про "відкрите небо" з ЄС? Бо воно вже стільки відтягується…

-  Важко сказати. Ви, напевно, знаєте, що під час поїздки прем’єр-міністра до Брюсселя це питання оговорювалось. Сподіваюсь, у найближчий час угода буде підписана, тому що практично вимоги ми виконали. Я розумію, що в ЄС також є  відповідні процедури. Ми потрапили в період передлітнього відпочинку, потім літніх канікул. Можливо, є й додаткові чинники, які впливають на прийняття позитивного рішення щодо угоди.

-  Можна сподіватись, що це відбудеться цього року?

-  Так. Ми будемо робити все можливе й неможливе. Це принципово для нас. Підписання угоди дасть шанс підвищити ефективність нашої повітряної галузі, використання аеропортів тощо. Надалі це сприятиме підвищенню привабливості наших підприємств. А це означає: нові робочі місця, додаткові податки, розвиток економіки. Врешті це вплине й на те, звідки ми візьмемо гроші на українські дороги.

-  До нас повертаються лоукостери. Ви не боїтеся, що, коли вони прийдуть, то будуть розчаровані рівнем попиту в Україні?

-  Я абсолютно впевнений, що серйозні компанії, приймаючи важливі рішення, оцінюють усі ризики. Вони чітко розуміють, яка поточна ситуація в країні, які економічні перспективи. Не завжди комерційні компанії розраховують на те, щоб в максимально короткий термін отримати величезні прибутки. Часто вони розраховують на гру в борг. Вони можуть собі дозволити на першому етапі працювати з невеликими збитками. Бо бачать, що витрати, які вони можуть понести на першому етапі, повернуться до них сторицею.

Не завжди комерційні компанії розраховують на те, щоб в максимально короткий термін отримати величезні прибутки
 

-  Які ще лоукостери, крім заявлених, можуть зайти в Україну найближчим часом?

-  Досить важко прогнозувати. Наше найважливіше завдання - це підписання угоди про "відкрите небо". Тоді ми переконаємося, що є такі компанії, які зацікавлені в розвитку пасажирських авіаційних перевезень в Україні.

-  Уряд має новий підхід до забезпечення енергетичної безпеки України?

-  Варто розбити стратегію на 2 складові. Перша - енергетична безпека в поточному часі. Нещодавно були поставлені завдання, які потрібно виконати у найближчий час для того, щоб підготувати Україну до зимового періоду. Якщо ми говоримо про перспективу, то я переконаний, що енергетична незалежність - це суттєва складова незалежності нашої держави. Наше завдання - принаймні до 2020 року суттєво збільшити видобуток українських енергетичних ресурсів, у першу чергу - природного газу. Друга складова - ми маємо максимально ефективно використовувати енергетичні ресурси. Це питання енергозбереження. Уряд сьогодні реалізує програму "теплих кредитів". Також була презентована концепція створення Фонду енергоефективності. Досить багато донорів готові наповнювати цей фонд.

-  Наступного року вугілля буде закуповуватися з окупованих територій ?

-  Держава Україна, уряд - це не суб’єкт господарювання. Вугілля, газ закуповуються суб’єктами господарювання. У нас є державні та приватні підприємства, які виробляють енергію. Їм потрібне вугілля. Вугілля газової групи на території, підконтрольній українській владі, достатньо. А всі шахти, які видобувають антрацит, на превеликий жаль, залишились на окупованій території. Є два варіанти: підприємство закуповує вугілля групи А або в ПАР, або в українських компаній, які зареєстровані на українській території, але в яких залишилося відповідне майно на непідконтрольній території. Це не керівництво невизнаних республік. Мова йде про відносини між суб’єктами господарювання.

-  Який ваш прогноз щодо цін на бензин і паливно-мастильні матеріали в цьому році?

-  Простіше за все - піти до ворожки. У світі все пов’язано. Ви ж прекрасно розумієте, що на території нашої держави ніде, крім Кременчука, бензин й інше паливо не виробляються. Це імпортна складова. Якщо це імпортна складова, то вона прив’язана до курсу національної валюти. Гривня протягом останніх 1,5 - 2 місяців є однією зі стабільніших валют. Якщо не буде різких коливань, то не буде абсолютно ніяких об’єктивних підстав змінювати ціни на бензин та дизпальне.

 Гривня протягом останніх 1,5 - 2 місяців є однією зі стабільніших валют. Якщо не буде різких коливань, то не буде абсолютно ніяких об’єктивних підстав змінювати ціни на бензин та дизпальне
 

-   Остання тема - екологія. Кабмін час від часу збільшує норму викидів. Якщо я не помиляюся, у минулому році була збільшена норма для "Запоріжсталі".  Так, для модернізації підприємств потрібні гроші. Але все ж таки вам не здається, що ми закриваємо очі на те, що ці підприємства гублять наше здоров’я?

-   Перш за все, це повноваження не Кабміну, а Міністерства екології. Є відповідна методика, на підставі якої розраховується, які викиди повинні бути на тому чи іншому підприємстві. По-друге, екологічні норми останнім часом дещо посилюються, тому зараз не можна говорити, що Міністерство екології своїми діями чи рішеннями погіршує екологічну ситуацію в Україні.

-   Щодо проблеми ефективності екологічного контролю. Багато хто вважає, що у відповідних інспекцій замало повноважень. Що ви думаєте з цього приводу?

-   Моє глибоке переконання: екологічна інспекція в нинішньому форматі - абсолютно неефективна. Тому зараз треба розробити й ввести концепцію реорганізації та реформування екологічної інспекції. Зараз екологічна інспекція - атрофована модель. Я не виключаю, що відповідні органи в процесі реорганізації мають розширити свої функції. Мова йде про створення загальнодержавного центрального органу, який контролює практично всі питання, пов'язані з екологією, з зовнішнім середовищем.

-   А коли можна очікувати вже сформовану модель?

-   Найближчим часом. За моєю інформацією, це питання вже практично "на виході".

Як повідомлював "Обозреватель", одразу декілька зарубіжних компаній хочуть будувати дороги в Україні