"Марш рівності" у Києві: з кожним роком - безпечніше та толерантніше

У центрі Києва без значних значних порушень громадського порядку пройшов вже традиційний "Марш рівності". На підтримку прав ЛГБТ-спільноти вийшли кілька тисяч людей.В останні два роки ситуація з проведенням вже традиційного "Маршу рівності" в рамках форуму "КиївПрайд" суттєво покращилася. Якщо в 2015 році на акцію на підтримку прав ЛГБТ-спільноти вийшли лише кілька сотень людей, а сам захід відбувався в одному зі "спальних" районів Києва ледь не в режимі секретності, то цього року в неділю, 18 червня, на "Марш рівності", за даними організаторів, прийшли до 4 тисяч людей. Правоохоронці оцінюють кількість учасників цьогорічного маршу в понад 2,5 тисячі. Вони пройшли центром Києва з музикою та елементами травесті-шоу, гучно скандуючи "Країна для всіх!" - головне гасло "КиївПрайду-2017".

Відео дня

Поліція підготувалася

Заходи безпеки на акції були схожі до тих, що й на минулорічному марші. Місце проведення ходи ще з ночі було оточене кількома поліцейськими кордонами. Забезпечували порядок під час "Маршу рівності" близько п’яти тисяч правоохоронців. Потрапити на захід можна було, лише пройшовши через рамки металошукачів та особистий огляд. Кількох людей поліцейські не пустили на марш, вилучивши балаклави та газові балончики. "Співпраця з поліцією з кожним роком стає все кращою. Правоохоронці добре підготувалися", - зазначив член правління "КиївПрайд-2017" Зорян Кісь, який відповідав за безпеку маршу.

До своїх "заходів безпеки" вдалися й організатори - учасники мали попередньо пройти електронну реєстрацію, після чого їм надсилали план заходу з детальними рекомендаціями щодо дотримання особистої безпеки. Під час маршу колону з обох боків охороняли бійці Нацгвардії, а волонтери - консультували учасників акції з безпечної поведінки та реакції на провокації.

"Поважати права інших та не боятися"

"Публічний простір українських міст належить усім рівною мірою. Кожна і кожен мають право вільно декларувати свої вимоги в публічному просторі в будь-який законний спосіб", - заявили напередодні організатори "КиївПрайд-2017". З цим погоджується киянка Надія, яка вперше прийшла на акцію на підтримку прав ЛГБТ-спільноти. "Мене обурює, що дехто у своєму запалі починає цькувати інших. І я розумію, що тут йдеться не про традиційні цінності, про які вони говорять, а про несприйняття інших. Саме тому я сьогодні тут, аби задекларувати, що ми всі рівні", - сказала дівчина.

"Я почуваюся в безпеці на марші. У мене діти, яких я вчу поважати інших та їхні права і нічого не боятися ", - розповів DW Андрій Мотовиловець, який прийшов на "Марш рівності" зі своєю малолітньою донькою. Він зауважує, що сприйняття "інакших" в Україні змінюється, хоч і дуже повільно. "Треба, аби люди більше читали та подорожували, бачили інших людей, чули іншу точку зору і вчилися поважати її", - вважає чоловік.

Спроби провокацій

Хоча сутичок між учасниками заходу та противниками проведення маршу вдалося уникнути, однак спроби провокацій були. Через агресивні дії праворадикалів, які неподалік проведення "Маршу рівності" спалювали веселкові прапори, що є міжнародним символом боротьби за права сексуальних меншин, довелося дещо змінити маршрут акції. Також противники маршу поставили неподалік маршруту ходи колонки, через які закликали учасників ходи відмовитися від своїх "поглядів".

"Це не марш рівності, а якийсь жах. Подивіться, як вони виглядають. Ми - християнська держава і допускаємо таке. Її знищать ось такі, які йдуть у цій колоні", - обурювався Юрій Семеняко, стоячи біля металевих конструкцій, що розділяли прихильників та противників "Маршу рівності". У прес-служба Нацполіції, повідомили, що під час акції шістьох осіб, які агресивно намагалися прорвати кордон поліції, було затримано і доставлено до поліцейського відділку.

Зміни відчутні

На цьогорічному "Марші рівності", як і на акціях в попередні два роки, були присутні іноземні дипломати та політики. Посол Канади в Україні Роман Ващук, який прийшов на марш зі співробітниками дипустанови, у розмові з DW наголосив на відчутних змінах, які відбулися в Україні в останні роки. "В українців є можливість самовияву . І цим після Революції гідності Україна відрізняється від Росії зокрема, де права людини не є зараз на порядку денному", - вважає посол. Також у марші взяла участь євродепутатка Ребекка Гармс.

З українських політиків DW помітила на акції народну депутатку від "Блоку Петра Порошенка" Світлану Заліщук, а також заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Максима Нефьодова. "Я переконаний, що тих, хто підтримує рівне ставлення до людей, в Україні стає значно більше, аніж тих, хто сповідує мову ненависті та якихось обмежень", - зауважив український чиновник.

На "Марші рівності" було і чимало іноземців з різних країн. Серед них - координатор "Альянсу гетеросексуалів і ЛГБТ за рівноправ’я" з Санкт-Петербурга Олексій Сергеєв. Він розповів, що в Росії проводити аналогічні до "Маршу рівності" акції небезпечно, оскільки держава протидіє їм через закон про пропаганду гомосексуалізму. "Ми в Санкт-Петербурзі збираємося тихенько в парку. В таких масштабах у нас провести "Марш рівності" поки неможливо. В Києві мені дуже сподобалося на акції. Відчувається, що українці стають ближчими до Європи, де толерантно ставляться до всіх", - сказав DW Олексій Сергеєв.