Відео дня
Як виграти у грі "камінь, ножиці, папір": вчені розкрили спосіб
Гра "камінь, ножиці, папір" здається абсолютним рандомом, в кількох раундах якої поспіль перемогти практично нереально. Однак, вчені вирахували оптимальну стратегію, яка може з цим допомогти.
Як пише видання Science Alert, група австралійських дослідників у галузі нейронауки сформували ключову пораду для тих, хто хоче частіше вигравати. І порада ця звучить так: не звертайте увагу на те, що відбулось в останньому раунді.
Щоб з'ясувати, як мозок приймає рішення в умовах конкуренції, вчені попросили людей зіграти 15 000 ігор у "камінь, ножиці, папір". При цьому їхню мозкову активність записували. Результати роботи вийшли в журналі Social Cognitive and Affective Neuroscience. Дослідження показали, що ті, хто зважав на результати попередніх раундів, частіше програвали.
Вчені також з’ясували, що людям важко бути по-справжньому спонтанними. І при цьому ми можемо за допомогою наукових інструментів розрізнити різні упередження та поведінку за їхньою мозковою активністю, коли вони приймають рішення під час змагання.
Чого ми можемо навчитися з простої гри
Галузь соціальної неврології здебільшого зосереджувалася на вивченні мозку окремих людей. Однак, щоб отримати уявлення про те, як наш мозок ухвалює рішення, коли ми взаємодіємо один з одним, нам потрібно використовувати метод під назвою гіперсканування. За допомогою цього методу дослідники можуть записувати активність мозку двох або більше людей під час їхньої взаємодії, забезпечуючи більш реальний вимір соціальної поведінки.
На сьогодні більшість досліджень використовували цей метод для вивчення співпраці. У спільній з кимось іншим діяльності, корисно діяти якомога більш передбачувано. Це полегшує вгадування дій та намірів одне одного.
Однак цього разу вчених зацікавило, як люди будуть ухвалювати рішення під час змагання, де непередбачуваність, навпаки, може дати конкурентну перевагу. І гра "камінь, ножиці, папір" підійшла для цього ідеально.
Щоби дослідити, як наш мозок схиляється до якогось рішенні і чи відстежує він попередні дії – як власні, так і іншої людини, автори дослідження записували активність мозку пар гравців, коли вони грали 480 раундів у "камінь, ножиці, папір" один з одним на комп’ютері. З отриманих 15 000 загальних раундів у всіх парах-учасницях з’ясувалось, що непередбачуваність не була сильною рисою гравців, коли їм належало вирішити, який варіант викинути наступним у грі.
Хоча найкращою стратегією є випадковість, більшість людей мали чітке упередження, відповідно до якого вони надмірно використовували один з варіантів. Більше половини гравців віддавали перевагу "каменю", за ним йшов "папір", а "ножиці" були найменш улюбленими. Крім того, люди, як правило, уникали повторення виборів – вони обирали інший варіант у наступному раунді частіше, ніж це було би, якби вибір робився абсолютно випадково.
Рішення в реальному часі
В результаті вчені навчились передбачати рішення гравця про те, чи вибрати "камінь", "папір" чи "ножиці" з даних його мозку ще до того, як він зробить свій вибір. Це означає, вони знайшли спосіб прийняття рішень у мозку в реальному часі.
При цьому автори роботи не тільки виявили інформацію в мозку про майбутнє рішення, але й про те, що відбулося в попередній грі. Мозок містив інформацію як про попередню відповідь гравця, так і про відповідь його опонента під час цієї фази прийняття рішень. Це показує, що в процесі ухвалення рішень ми використовуємо інформацію про те, що сталося раніше, щоб визначити, що робити далі: "минулого разу проти мене використали "камінь", тож яким буде мій хід?"
Але справа в тому, що ми не можемо намагатись передбачити, що станеться далі, озираючись назад. Намагаючись уникнути передбачуваності, не варто покладатися на минулі результати. Лише мозок тих, хто програв гру, мав інформацію про попередню гру – мозок переможців не мав. Це означає, що надмірна залежність від минулих результатів насправді тут не спрацьовує.
Чому це важливо?
Хто не хотів би знати, як зіграє його опонент далі? Від простих ігор до світової політики, хороша стратегія може призвести до вирішальної переваги. І проведене австралійськими вченими дослідження наголошує, що наш мозок – не комп'ютер: ми не можемо не намагатися передбачити, що станеться далі, і ми покладаємося на минулі результати, щоб впливати на наші майбутні рішення, навіть коли це може бути контрпродуктивним.
Звісно, "камінь, ножиці, папір" – одна з найпростіших ігор, які можна було використати. Однак вона стала гарною відправною точкою для цього дослідження. Далі вченим хотілося би перенести свою роботу в конкурентні умови, де більш стратегічно було би відстежувати минулі рішення.
Наші мізки погано вміють бути непередбачуваними. Це добре в більшості соціальних контекстів і може допомогти нам під час співпраці. Однак під час конкуренції це може нам зашкодити. Гарний висновок тут полягає в тому, що люди, які перестають надмірно аналізувати минуле, можуть мати більше шансів на перемогу в майбутньому.
Раніше OBOZ.UA розповідав, чому чоловіки вищі за жінок.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.