Візантійський монах, похований у кайданах 1500 років тому, виявився жінкою

1500-річний скелет візантійського монаха, якого поховали в кайданах, відкрив дослідникам несподівані дані. Виявилось, що знайдені у Єрусалимі останки належали жінці, яка була "надзвичайною аскеткою".
Розкопки серії склепів у візантійському монастирі в Хірбат-ель-Масані, приблизно за 3 кілометри на північний захід від Старого міста Єрусалима, виявили скелети кількох чоловіків, жінок і дітей. Проте найбільше увагу дослідників привернула гробниця V століття, що містила погано збережені кістки людини, закутої в ланцюги, пише LiveScience.
Археологи припустили, що труп не був прикопаний. А ланцюги використовувала людина, щоб обмежити рухливість, адже це була частина релігійного аскетичного способу життя.
За словами істориків, після того як у 380 році нашої ери християнство стало основною релігією Римської імперії, відбувся сплеск нових монастирів і аскетизму, в якому монахи утримувалися від мирських задоволень заради духовних цілей.
Поширена практика аскетизму передбачала життя на вершині скель, часто з важкими ланцюгами, які носили навколо тіла.
Спочатку Управління старожитностей Ізраїлю, яке спостерігало за розкопками, повідомило, що це останки чоловіка. Проте під час нового дослідження науковці вивчили кістки та з'ясували, що в ланцюги була закута жінка.
"Використання ланцюгів чоловіками-аскетами широко задокументовано. Але набагато рідше можна знайти звіти про те, що жінки використовують ланцюги таким же чином", – повідомила співавторка дослідження, археологиня з Інституту науки Вейцмана в Ізраїлі Елізабетта Боаретто.
Експерти з'ясували, що на момент смерті людині було від 30 до 60 років, але кістки збереглися погано. Тож дослідники проаналізували пептиди – короткі ланцюжки амінокислот – у зубній емалі, щоб визначити її стать.
За словами авторів дослідження, жінки-аскети відомі з історичних записів, особливо серед знаті, починаючи з IV століття. Однак жінки в аскетичних спільнотах зазвичай йшли іншим духовним шляхом, аніж чоловіки. Молитва, піст і медитація – ось що було невіддільною частиною жіночих духовних подорожей.
А фізичні обмеження, такі як ланцюги, були більш екстремальним способом практики аскетизму, оскільки вони мали тримати тіло під контролем і зосередити дух. "Обмежуючи свої фізичні рухи, створювали простір для розуму та серця, щоб звернутись виключно до Бога", – пояснила Боаретто.
Раніше OBOZ.UA писав, що археологи висунули версію, ким була 2000-річна жінка без голови, останки якої знайшли в ірландському болоті.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!