Вчені вперше в історії "спіймали" чіткий радіосигнал із далекої екзопланети: звідки він надходить

Астрономи зробили крок вперед у вивченні далеких світів. Дослідникам із Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики та Університету Орегону вперше вдалося зафіксувати радіосигнал, що виходить безпосередньо від екзопланети, а не від зірки, навколо якої вона обертається.

Раніше радіовипромінювання в планетних системах не вдавалося точно локалізувати, проте завдяки серії спостережень на південноафриканському радіотелескопі MeerKAT вчені пов’язали зафіксовані спалахи з конкретним об’єктом. Результати наукового дослідження доступні онлайн на платформі arXiv.

Феномен вражаючої сили

Радіосигнал надійшов від газового гіганта Бета Пікторіс b, розташованого на відстані 63,4 світлових років від Землі (близько 600 трильйонів кілометрів). Спалахи радіохвиль на частотах від 0,85 до 3,5 ГГц виявилися швидкими, повторюваними та сильно поляризованими по колу. Вчені поспішають заспокоїти шанувальників наукової фантастики й запевняють, що сигнал не є спробою інопланетної цивілізації встановити зв’язок.

Насправді астрономи зареєстрували найпотужніші полярні сяйва. Вони виникають у результаті дії електронно-циклотронної лазерної нестабільності – фізичного процесу, під час якого заряджені частинки взаємодіють з атмосферою та магнітним полем. Той самий механізм викликає північні та південні сяйва на Землі та Юпітері, але на Бета Пікторис b він проявляється в масштабах, незрівнянних із земними.

Планета-гігант із космічним "магнітом"

Зафіксований сигнал дозволив вченим провести перше в історії пряме вимірювання напруженості магнітного поля екзопланети. Бета Пікторіс b – молода й масивна планета, маса якої перевищує масу Юпітера приблизно в 10 разів. Доба на цій планеті триває всього 9 годин завдяки надшвидкому обертанню.

Потужне внутрішнє динамо та швидке обертання генерують магнітне поле, яке в тисячі разів перевершує за силою земне. Щоб переконатися, що джерелом сигналу є саме планета, а не її гаряча материнська зірка Бета Пікторис, дослідники використовували квазари (надяскраві ядра віддалених галактик) як точні опорні точки на карті неба. Жоден із відомих механізмів зоряного випромінювання не міг пояснити спостережувані характеристики спалахів.

Результати роботи відкривають нові горизонти для вивчення екзопланет. Тепер вчені планують застосувати перевірений метод до семи інших гігантських планет у п’яти сусідніх зоряних системах. З появою радіообсерваторій наступного покоління, чутливість яких зросте у 5–7 разів, подібні спостереження можуть стати регулярним способом вивчення магнітосфер і атмосфер далеких світів.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що астрономи виявили екзопланету, якій потрібно близько 91 року, щоб здійснити один повний оберт навколо своєї зірки. Вона стала третьою відомою планетою в системі Бета Живописця, розташованій приблизно за 63 світлових роки від Землі.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!