Що відбувається у мозку, коли слово крутиться у людини на язиці: висновки вчених

Кожен з нас опинявся у ситуації, коли посеред розмови виникала необхідність пригадати якесь слово, але воно весь час кудись зникало з пам'яті. Це явище має назву прескевю (від французького presque vu – "майже побачене").

Відео дня

Його можна порівняти з пошуком якоїсь дрібниці у захаращеній шухляді чи сумці. Ти риєшся і риєшся у ній і все не можеш намацати потрібну річ. Але чи замислювались ви, що в цей момент відбувається із вашим мозком? Як пише видання The Conversation, дослідити процеси у ньому, коли ми стикаємось із явищем прескевю вирішили вчені, і з’ясували декілька цікавих подробиць.

Виявилось, що мозок поводиться точно так само, як ви, коли шукаєте ту саму зниклу дрібницю. Він мобілізує кілька ключових областей - насамперед префронтальну кору, передню поясну кору, а також острівцеву кору.

Передня поясна кора та префронтальна кора є частиною мережі, що відповідає за когнітивний контроль. Перша з них в ситуації прескевю діє як контролер, сигналізуючи про наявність конфлікту – ми розуміємо, що потрібне слово ми чули і знаємо, але пригадати його не спроможні. В цей же час префронтальна кора оцінює і перевіряє інформацію, яка спливає під час пошуку, гарантуючи, що те, що вдалося дістати з пам’яті, відповідає тому, що ви шукаєте. Острівцева кора – глибша і менш помітна область мозку, при цьому сприяє фонологічному пошуку, допомагаючи отримати доступ до звуків, з яких складається слово. Пам’ятаєте, як часом такі "зниклі" слова починають складатись самі собою, якщо ви раптом пригадаєте одну або кілька літер?

Щоби спостерігати за роботою мозку у моменти, коли виникає явище прескевю, дослідники використали такий інструмент, як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ). Виявилось, що залучені області працюють, як єдина команда, коли розв’язують складне завдання. Вони об’єднують свої зусилля, щоби знайти слово, яке ніяк не вдається виловити з пам’яті.

Примітно, що з віком ми стикаємось із явищем прескевю все частіше. Дослідження показують, що частини мозку, що беруть участь у пошуку слів, зокрема передня поясна кора та острівцева кора, мають тенденцію до атрофії з часом. Це означає, що вони втрачають частину своєї ефективності. Немов колись бездоганно впорядкована бібліотека стає все більш неорганізованою. У ній трапляються недоречні книжки та неправильно промарковані полиці. Це ускладнює пошуки потрібного "тома".

Наприклад, дослідження показали, що в людей похилого віку острівцева кора стає менш активною під час спроб знайти забути слово. Ця знижена активність погіршує здатність збирати фонологічні елементи слів. Потрібні слова випадають з пам’яті все частіше.

Втім, почастішання прескевю з плином часу не є тривожним симптомом – це нормальне явище. Воно супроводжує природні вікові зміни.

Ба більше, існують методи, які допомагають зменшити частоту виникнення прескевю і полегшити пошук слів навіть у більш зрілому віці. Одна із стратегій полягає у створенні того, що вчені називають когнітивним резервом. Це захисний чинник, підкріплений інтелектуальною, фізичною та соціальною діяльністю. Простіше кажучи, регулярне інтелектуальне навантаження, фізичні вправи та спілкування з іншими людьми можуть, окрім іншого, полегшити пошук слів навіть попри фактор віку.

Раніше OBOZ.UA розповідав, який популярний вид спорту може прискорювати старіння мозку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.