Чому у Плутона дивна орбіта: вчені розкрили секрет планети

Плутон, найвідоміша карликова планета Сонячної системи,  вирізняється своєю унікальною орбітою. Вона не лежить в одній площині з орбітами восьми основних планет, а є високоеліптичною та значно нахиленою.

Це робить Плутон схожим на об'єкти поясу Койпера — віддаленої області за Нептуном, де розташовані інші карликові планети, такі як Макемаке та Еріда. Однак навіть серед цих сусідів орбіта Плутона виділяється своєю ексцентричністю та нахилом.

Науковці вважають, що така особливість зумовлена гравітаційними взаємодіями з планетами-гігантами, зокрема Нептуном. Розуміння цих процесів відкриває нові перспективи на еволюцію Сонячної системи, пише Live Science.

Особливості орбіти Плутона

Щоб зрозуміти дивність орбіти Плутона, варто порівняти її з орбітами інших планет. Ексцентриситет Плутона становить 0,25, що робить його орбіту значно еліптичною, на відміну від майже кругової орбіти Землі з ексцентриситетом 0,0167. Для порівняння, Сатурн має ексцентриситет 0,054, а Марс — 0,093, що все ще набагато менше, ніж у Плутона.

Крім того, орбіта Плутона нахилена на 17,4 градуса відносно площини орбіт основних планет, тоді як нахил Землі становить лише 1,5 градуса, а Меркурія — близько 2 градусів. Цей нахил робить траєкторію Плутона ще більш винятковою навіть у поясі Койпера, де багато об'єктів мають подібні характеристики.

Плутон не єдиний з дивною орбітою в цій області: наприклад, карликова планета Еріда має ексцентриситет 0,45 та нахил близько 43 градусів, що є ще екстремальнішим.

Вчені зазначають, що пояс Койпера приховує безліч загадок і пропонує величезний простір для досліджень, оскільки на об'єктах діаметром понад 100 кілометрів тут більше ландшафту, ніж у решті Сонячної системи разом узятій.

Вплив планет-гігантів на орбіту

Незвичайна орбіта Плутона, ймовірно, сформувалася через взаємодію з Нептуном та іншими планетами-гігантами, як пояснює планетолог Рену Мальхотра з Університету Аризони. Міграція Нептуна назовні через гравітаційні впливи з сусідами потягнула Плутон у орбітальний резонанс, де сили тяжіння періодично впливають одне на одного.

Цей резонанс 3:2 означає, що Плутон здійснює два оберти навколо Сонця за той час, коли Нептун робить три, що робить конфігурацію стабільною. Протягом 20 років своєї 248-річної орбіти Плутон навіть опиняється всередині орбіти Нептуна, але резонанс захищає його від зіткнень чи подальших збурень, як зазначає астроном Вілл Гранді з обсерваторії Лоуелла.

Ще одна цікава особливість — при перигелії Плутон завжди перебуває над площиною планет, що, за симуляціями, не змінюється з часом. Це зумовлено гравітаційним "танцем" з Юпітером та Ураном, які запобігають хаосу в орбіті Плутона, підкреслюючи важливість усіх планет-гігантів у формуванні його траєкторії. 

OBOZ.UA пропонує дізнатися, у який спосіб Плутон отримав свій найбільший супутник.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.