Житомир 100 років тому: старі фото показали у кольорі

Житомир 100 років тому: старі фото показали у кольорі

Житомир – одне з найдавніших міст України, яке протягом багатьох століть відігравало важливу роль як адміністративний, культурний і духовний центр регіону. У 1918 році, на короткий час, місто навіть стало осередком влади – тут перебував уряд Української Народної Республіки.

Саме ретро-фотографії залишаються чи не єдиною можливістю побачити місто таким, яким воно було століття тому. Фотознімки початку XX століття – цінні візуальні документи, що дозволяють відчути атмосферу давніх часів.

Як виникло місто Житомир

Археологічні дослідження передмість засвідчують, що територія сучасного Житомира була заселена ще в добу бронзи та раннього залізного віку. У самому місті виявлено могильники VII століття та залишки давнього городища, що функціонувало з Х по XIII століття.

За переказом, записаним істориком і священиком Миколою Трипольським у XIX столітті, Житомир заснований близько 884 року. Його засновником вважають дружинника київських князів Аскольда і Діра на ім’я Житомир, який, відмовившись служити князю Олегу, оселився на скелястому березі при злитті річок Кам’янки та Тетерева. Тут і було закладено перше укріплення – дерев’яний замок над урвищем.

У 945 році на землях древлян, до яких належав Житомир, спалахнуло повстання, згадане в Іпатіївському літописі. Невдовзі ці землі остаточно увійшли до складу Київської Русі.

Письмова згадка про Житомир з’являється у 1240 році – в контексті монголо-татарської навали. Під час походу хана Батия місто було майже повністю зруйноване. У наступні століття Житомир неодноразово зазнавав нападів: особливо спустошливими були набіги ординців у 1399, 1469 та 1482 роках.

У 1320 році фортецю захопив князь Гедимін, і місто увійшло до складу Великого князівства Литовського. У відповідь на постійні загрози з боку татар Житомир укріплювали – зводили підземні ходи, частина яких збереглася донині.

Магдебурзьке право та розвиток міста

У 1444 році Житомир отримав магдебурзьке право, що стало поштовхом до економічного й інфраструктурного зростання. Розвивалися ремесла, формувались торгові шляхи. Центром залишався замок, який у XVI столітті було перебудовано під керівництвом зодчого Семена Бабинського: з’явилися кам’яні мури та глибокий рів з водою.

Після Люблінської унії 1569 року місто опинилося в складі Речі Посполитої. Житомиряни брали активну участь у козацько-селянських повстаннях – зокрема, у виступах Северина Наливайка, Григорія Лободи, а також у Національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

У 1648 році козацьке військо здобуло житомирський замок, а вже у 1651 році на околицях міста Іван Богун завдав поразки польському війську.

Кам’янка, міст, 1905 рік. Джерело: zt.in.ua

Житомир у XVIII–XIX століттях

Житомир. Кольорова реконструкція панорами Бердичівського мосту із листівки Ейленберга. Джерело: zt.in.ua

Карта 1771 року свідчить, що Житомир складався переважно з одно- та двоповерхових дерев’яних будинків. У місті функціонували монастирі, духовні семінарії, костели, релігійні школи.

Кінець 19 століття, вул.В.Бердичiвська з боку площi. Джерело: zt.in.ua
Кінець 19 століття, вид на річку Тетерів. Джерело: zt.in.ua
Замкова гора, 1918 рік. Джерело: zt.in.ua

У 1804 році Житомир був офіційно проголошений адміністративним центром Волинської губернії. Це надало новий імпульс розвитку – з’явилися нові освітні, медичні й культурні заклади.

1896 року було прокладено вузькоколійну залізницю Житомир–Бердичів, що посилило економічні зв’язки. Під час Першої світової війни місто отримало широку залізничну колію до Коростеня. У революційні роки 1917–1918 влада в Житомирі змінювалась 13 разів.

Спуск до річки Кам’янка. Трамвай. 1918 рік. Джерело: zt.in.ua
Вулиця Київська, 1884 рік. Джерело: zt.in.ua
Листівка, 1918 рік. Джерело: zt.in.ua
Соборна площа, 1918 рік. Джерело: zt.in.ua

Житомир у XX столітті

1941 рік. Джерело: zt.in.ua

До початку Другої світової війни Житомир був важливим промисловим центром. Тут діяли десятки підприємств, театри, філармонія, музеї, лікарні, навчальні заклади. Місто зберігало провінційну, але динамічну ауру культурного осередку.

Під час війни було зруйновано близько 40% житлового фонду, більшість підприємств, об’єктів інфраструктури, включно з електростанцією та трамвайним депо. Відбудова тривала понад десятиліття.

Раніше OBOZ.UA показував старі світлини, яким був Івано-Франківськ 65 років тому.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.