Яким був Івано-Франківськ 65 років тому: фото з висоти

Івано-Франківськ – економічний і культурний центр Прикарпаття та одне із трьох головних міст історико-географічного регіону Галичина. Місто розташоване на Покутській рівнинній території південного заходу України у межиріччі Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської. Засноване в 1662 році як фортеця Станіславів, місто відіграло важливу роль в історії регіону.

Відео дня

У мережі оприлюднили цікаві історичні фото Івано-Франківська у 1960-ті роки. Зокрема, на панорамній світлині можна впізнати головні будівлі центру міста.

Місто було засноване Андрієм Потоцьким, представником впливового польського шляхетського роду, на місці давнього українського села Заболоття. Перша згадка про місто датується 1662 роком, коли воно отримало магдебурзьке право.

Унаслідок першого поділу Польщі в 1772 році Станіславів опинився під владою Австрійської імперії. Цей період характеризується розвитком промисловості, будівництвом залізниці та зростанням населення. У місті з'явилися культурні та освітні заклади, зокрема університет. Водночас посилився національний рух українців, які боролися за свої права.

Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 році Станіславів став частиною Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

У 1919-1939 роках місто перебувало під владою Польщі. У 1939 році, після приєднання Західної України до СРСР, Станіславів увійшов до складу Української РСР.

У 1962 році місто було перейменовано на Івано-Франківськ на честь видатного українського письменника Івана Франка.

На історичній світлині зафіксовано панорамний вигляд центральної частини міста у 1960 році.

На опублікованій архівній світлині можна помітити такі особливості забудови міста того часу:

Будівля Поштамту ще не була розширена, і на її місці розташовувався сквер, що виходив на тодішню вулицю Чапаєва (нині – Січових Стрільців).
Відсутній нинішній будинок Укрпошти, де раніше на першому поверсі знаходився магазин "Філателія".
Чітко видно готель Камінського, який у радянську епоху слугував приміщенням для театру ляльок.
Будівлі податкової ще не існувало.
Сучасна вулиця Мельника тоді ще не була прокладена, на її місці – інша забудова.
Старе міське кладовище ще існувало, хоча у 1980 році його остаточно ліквідували.
Німецька кірха, яку після приходу радянської влади закрили, а пізніше пристосували під спортивну школу (зокрема, секції боксу та боротьби). У 1971 році ця історична споруда була підірвана.
На місці сучасного "Прикарпаттрансгазу" ще стояли старі будівлі.
Відсутній стоматологічний корпус Медичного університету.
Немає і "переговорного пункту", на місці якого зараз розташований ЦНАП.
Початкова частина вулиці Дадугіна (тепер – Коновальця) майже не була забудована, а старі одноповерхові будиночки згодом стали прихистком для безхатьків.
Не збудовано гуртожиток на Бельведерській, 2-а.
Відсутні драмтеатр і готель "Україна", проте поруч уже зведені модернові "хрущовки". Автором цих малометражних будинків був Вольф Адлер, а один із перших таких проєктів (142 квартири) був реалізований на вулиці Незалежності, 36.