Відео дня
Якою була Одеса на початку XX століття: захопливі листівки
Одеса – це справжня перлина України, яка сьогодні є адміністративним центром однойменного району та області. Будучи третім за кількістю населення містом країни після Києва та Харкова, вона впевнено тримає статус найбільшого морського торгового порту держави.
Одеса здавна славиться як потужний культурно-освітній, туристичний та транспортний центр, що приваблює мандрівників своєю унікальною атмосферою. Місто розташоване безпосередньо на мальовничому узбережжі Чорного моря, що історично визначало його розвиток як "південного вікна" у світ.
На початку минулого століття Одеса була справжнім космополітичним велетнем, де перетиналися долі представників десятків національностей. Саме цей колорит і велич відображені на нещодавно оприлюднених історичних листівках.
Нещодавно у популярній тематичній Facebook-спільноті "Стара Одеса" була опублікована унікальна добірка ретро-світлин та поштових карток початку XX століття. Ці кадри зафіксували автентичні краєвиди з різних куточків міста, проте найбільшу цінність становлять ракурси, зняті безпосередньо з моря.
На старих листівках можна розгледіти фасади будинків, що височіють над портом, та тогочасне портове життя, яке вирувало в очікуванні торгових суден. Ці листівки допомагають реконструювати візуальний вигляд міста до руйнівних подій світових воєн.
Між величчю та революційним полум'ям
Станом на 1900 рік Одеса була мегаполісом світового рівня з населенням близько 450 тисяч осіб, посідаючи четверте місце за кількістю жителів у російській імперії. Проте вже за п’ять років місто опинилося у вирі кривавих подій революції 1905-1907 років.
Одним із найдраматичніших моментів стало повстання матросів на панцернику "Князь Потьомкін-Таврійський", який прибув до одеського порту. Захоплення судна переросло у масштабні заворушення на суходолі: натовп грабував та палив портові склади, що призвело до колосальних збитків у 10 мільйонів рублів та загибелі до тисячі людей. До того ж цей період затьмарився жорстокими антиєврейськими погромами, які забрали життя сотень мешканців.
Попри політичну нестабільність, Одеса залишалася осередком українського національного відродження. У 1906 році тут розпочало діяльність товариство "Просвіта", яке опікувалося бібліотекою та музеєм, а Олександр Грушевський читав лекції з українознавства в університеті.
На жаль, під тиском столипінського режиму у 1908 році діяльність товариства почали обмежувати, заборонивши навіть українські пісні та реферати, що врешті-решт призвело до закриття організації у 1909 році.
Технологічний прорив та боротьба за незалежність
Після завершення революційних потрясінь місто почало стрімко відновлюватися, чому неабияк посприяла виставка 1910 року. Важливою віхою став запуск електричного трамвая за сприяння Бельгійського анонімного товариства, яке проклало 80 кілометрів колій через увесь центр. У 1913 році культурне життя міста збагатилося відкриттям Одеської консерваторії, що згодом стала одним із провідних музичних закладів.
Початок Першої світової війни у 1914 році змінив патріотичне піднесення одеситів на тривожне очікування, особливо після обстрілу міста турецькими міноносцями. У жовтні 1917 року Одеса офіційно увійшла до складу Української Народної Республіки, ставши ареною запеклої політичної та військової боротьби.
Протягом наступних кількох років влада в місті змінювалася багато разів: від військ Центральної Ради та більшовиків до сил Антанти та "Добровольчої армії" Денікіна. Остаточно радянська влада утвердилася в Одесі у лютому 1920 року.
OBOZ.UA пропонує переглянути архівні світлини з Одеси 60-х років.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.