Яким був курортний Словʼянськ у минулому столітті: історичні фото

Історія Слов’янська пов’язана з видобутком солі – саме цей промисел став рушієм для появи перших поселень у регіоні. Вже на початку XVII століття почали активно використовувати соляні озера, що й зумовило заснування тут невеликого укріплення.

Відео дня

Архівні світлини ХХ століття відкривають зовсім інший Слов’янськ, відомий як бальнеологічний центр, де відпочивали, лікувалися і насолоджувалися природою. На фото можна побачити поступове перетворення міста з провінційного курорту на індустріальну складову Донбасу.

Оборонна фортеця Тор, зведена на цих землях наприкінці XVIІ століття, відігравала стратегічну роль у захисті південних рубежів від нападів кримських татар. Згодом вона перетворилася на осередок козацької активності та торгівлі.

За свою історію місто неодноразово змінювало назву – Солеварськ, Солеванськ і навіть Словенськ. Лише наприкінці XVIII століття остаточно утвердилася сучасна назва – Слов’янськ.

Кінець XIX та початок ХХ століття – період бурхливого промислового розвитку регіону. У 1869 року повз місто проклали Курсько-Харківсько-Азовську залізницю, що перетворенню Слов’янська на важливий промисловий центр.

Знімок з аркою "Слов’янський курорт" нагадує, що колись місто приваблювало відпочивальників не лише краєвидами, а й унікальними мінеральними джерелами, солоними озерами та лікувальними грязями. Курортна зона включала парки, бювети, санаторії та тихі алеї.

На іншій архівній світлині – затишний парк зі статуями і лавками. Це місце було центром дозвілля, де збиралися мешканці й туристи, щоб насолодитися спокоєм та чистим повітрям.

Особливо вражають світлини центральних вулиць Слов’янська 1950–1970-х років. Широкі проспекти, багато дерев на узбіччях, будинки з характерним для радянського стилю оформленням.

Будівля автовокзалу 1970-х років типова для тієї епохи. Водночас помітне й активне житлове будівництво – світлини нових кварталів свідчать про розширення міста.