Як у Полтаві проводили радянсько-американську військову операцію "Френтік": архівні фото

Операція "Френтік" – спільна радянсько-американська військова акція 1944 року, яка мала стратегічне значення у Другій світовій війні. Її сутність полягала в організації так званих "човникових" бомбардувань: літаки США злітали з баз у Великій Британії та Італії, завдавали ударів по цілях у Німеччині та окупованій Європі й приземлялися на радянських аеродромах у Полтаві, Миргороді та Пирятині.

Відео дня

Полтава стала ключовим центром цієї операції, перетворившись на вузол міжнародної авіаційної співпраці. У мережі оприлюднили унікальні архівні фото.

Операція "Френтік" (англ. Operation Frantic) стала одним із небагатьох прикладів безпосереднього військового співробітництва СРСР і США у роки Другої світової війни. Її сутність полягала у здійсненні так званих "човникових" бомбардувань.

Потреба у такій схемі виникла тому, що не всі об’єкти Третього рейху перебували в зоні досяжності бомбардувальників із Британії чи Італії. Аби паралізувати промисловий та військовий потенціал ворога, союзники потребували нових можливостей для розширення бойового радіусу.

Вибір Полтави як головної бази був зумовлений кількома чинниками:

наявність аеродрому з твердим покриттям, здатного приймати важкі літаки типу B-17 "Flying Fortress";
близькість додаткових баз у Миргороді та Пирятині;
розташування в центрі трикутника Англія – Італія – Україна, що робило Полтавський вузол стратегічно зручним.

Підготовчі роботи проводилися у суворій таємниці. Радянська сторона забезпечувала охорону й протиповітряну оборону, американська – техніку, персонал та обслуговування літаків.

Перша місія "Френтік" відбулася у червні 1944 року, практично синхронно з висадкою союзників у Нормандії. Це мало символічне значення: відкриття Другого фронту поєднувалося з активними діями у повітрі над Східною Європою.

Загалом відбулося сім човникових операцій. У них брали участь сотні американських бомбардувальників B-17 і винищувачів P-51 "Мустанг" та P-38 "Лайтнінг". Лише за літо-осінь 1944 року було здійснено понад 2200 вильотів, скинуто майже 2000 тонн авіабомб на стратегічні об’єкти.

У Полтаві базувалося командування операції. Крім бойових завдань, авіабаза стала центром дипломатичних контактів: через неї перевозили кореспонденцію, вантажі та навіть представників США. Американський контингент нараховував кілька тисяч військових, однак вже восени 1944 року більшість було евакуйовано.

Особливу роль у забезпеченні операції відігравала радянська ППО. В околицях Полтави створили мережу польових аеродромів і зенітних позицій (Карлівка, Петрівці, Гребінка), які прикривали стратегічний вузол. Втім, попри це, в ніч на 22 червня 1944 року німецька авіація завдала нищівного удару по Полтавському аеродрому, знищивши десятки американських літаків. Це стало однією з найтрагічніших подій операції.

Попри втрати, "Френтік" дав змогу завдати ударів по стратегічних цілях у глибині територій противника – заводах, нафтопереробних комплексах, транспортних вузлах. У повітряних боях американські та радянські льотчики знищили понад 100 ворожих літаків.

Проте операція виявила і проблеми у відносинах союзників. Взаємодія була складною через відмінності у командуванні, недовіру між радянською та американською сторонами, а також значні ризики від німецьких контрударів.

Восени 1944 року американський контингент залишив Полтаву, проте значення операції для історії міста залишилося вагомим. Вона стала прикладом співпраці двох наддержав у боротьбі проти спільного ворога, хоч і не позбавленої суперечностей.