Як починалася історія Краматорська: рідкісне фото ХІХ ст.

Історія Краматорська, міста на сході України, тісно переплетена з розвитком машинобудівної галузі, що розпочалася ще у ХІХ столітті. Місто, відоме своїми промисловими гігантами, має глибокі європейські корені, закладені іноземними підприємцями.
Однією з найцінніших пам'яток цієї епохи є унікальне фото 1898 року, що зберігається в Музеї історії Старокраматорського машинобудівного заводу. Ця світлина, на якій зображені німецькі фахівці на будівельному майданчику заводу, є яскравим свідченням зародження промислового потенціалу регіону.
Історія Краматорська
До повномасштабного вторгнення росіян Краматорськ понад століття був одним з ключових центрів машинобудування в Україні, що свідчить про його важливе історичне та економічне значення.
Швейцарський промисловець Конрад Гампер відіграв ключову роль у становленні важкої промисловості Краматорська.
Зацікавлений у зниженні митних і транспортних витрат на ввезення устаткування з Європи, він вирішив побудувати завод з виробництва важкого обладнання безпосередньо на місці.
Як зазначала колишня директорка музею історії Старокраматорського машинобудівного заводу Надія Максименко, кінець ХІХ століття був епохою бурхливого розвитку краю, і будівництво власного заводу стало логічним кроком. За даними журналу "Горнозаводський листок", поблизу станції Краматорівка фірма "Фіцнер і Гампер" облаштовувала механічний та котельний завод для задоволення потреб Донецького басейну.
Перший гудок Краматорського механічного заводу пролунав у вересні 1896 року, ознаменувавши нову еру в промисловості регіону. Вибір місця для будівництва не був випадковим: поруч вже функціонував цементний завод, заснований Фіцнером. Однак, йому бракувало коштів на розширення. Скориставшись цим, Гампер об'єднав капітали, одружившись з однією з дочок Фіцнера, і так з'явилася відома фірма "Фіцнер і Гампер". Завдяки цьому спільному європейському капіталу партнери й побудували завод у Краматорську. Першими досвідченими робітниками, серед яких були столяри, модельники та ливарники, стали поляки, які навчали місцевих мешканців.
Робочої сили наприкінці ХІХ століття не бракувало, адже після скасування кріпацтва селяни, які не мали ані майна, ані землі, масово переселялися в пошуках заробітку. Коли поширився заклик на будівництво нового заводу, люди з усієї Харківської губернії потягнулися до Краматорська. За словами Надії Максименко, нові робітники будували собі землянки у крейдяних горах, жили в них і працювали, попри надзвичайно важкі умови праці та високу смертність. Однак, попри всі труднощі, потік бажаючих працювати не припинявся.
Приїзд європейських спеціалістів та інвесторів мав значний вплив не лише на промисловий розвиток, а й на культурне та соціальне життя Краматорська. Разом із заводом розбудовувалися й поселення, які привносили свою побутову культуру, звички та форми дозвілля. Так, при Краматорському механічному заводі була створена перша на Донеччині футбольна команда, до складу якої входили діти промисловців та молоді іноземні працівники. Крім того, іноземні робітники збудували театр, де регулярно ставилися вистави за участю працівників заводу.
На початку XX століття Краматорський завод продовжував активно розвиватися. У 1898 році Конрад Гампер розпочав будівництво доменних печей, а роком пізніше заснував Краматорське металургійне товариство. Попри раптову смерть Гампера у 53-річному віці, його завод успішно працював і розширювався.
З 1902 року тут почали випускати прокатне обладнання, а з 1907 року — прокатні стани. Під час Першої світової війни завод переорієнтувався на оборонну промисловість, що стало довгостроковою тенденцією, яка зберігалася й у радянські часи.
OBOZ.UA пропонує також до перегляду світлини, які розкриють, яким був Краматорськ у 60-70-х роках.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











