Покровськ до війни: унікальні фото мирного життя одного з найстаріших міст Донеччини

Покровськ до війни: унікальні фото мирного життя одного з найстаріших міст Донеччини

Місто Покровськ, що сьогодні перебуває під постійними обстрілами російських окупантів, має глибоке та багатогранне історичне коріння, яке сягає середини XIX століття. До 2016 року воно мало назву Красноармійськ, а його найпершою назвою було Гришине, на честь найближчого волосного центру.

Це місто, розташоване в західній частині Донецької області, недарма називають "західними воротами Донбасу". Покровськ розвивався завдяки будівництву залізниці та розробці вугільних покладів, що сформувало його як потужний промисловий та транспортний вузол.

Мартшрутний автобус, 1990 рік. Джерело: A.I.Vinnychenko,uma.lvivcenter.org

Історія його становлення — це історія зростання від невеликого пристанційного селища до значущого адміністративного та економічного центру. Сьогодні, публікуючи історичні фото, OBOZ.UA пропонує згадати про мирне життя міста, яке російські окупанти нещадно намагаються стерти з лиця землі.

Станція Гришине (Покровськ). Джерело: wikipedia.org

Шлях від Гришиного до Покровська

Виникнення та початковий розвиток міста нерозривно пов'язані з будівництвом Катерининської залізниці. У 1875 році було придбано землю для залізничної станції, що отримала назву Гришине і стала каталізатором для розбудови селища.

Вже у 1881–1882 роках розпочалося спорудження вокзалу, який був готовий до експлуатації у 1883 році, з відкриттям тимчасового руху, а регулярний рух розпочався у 1884 році.

Покровськ, 1997 рік. Джерело: Mykola Bilokon, uma.lvivcenter.org

Привокзальна площа з клумбами та садами додавала станції естетичного вигляду, а згодом на вокзалі з'явилися буфет, поштова контора та навіть фотоательє.

Ринок у Покровську, 1997 рік. Джерело: Mykola Bilokon, uma.lvivcenter.org

З розвитком залізниці зростав і пасажирообіг, що вимагало кількох добудов вокзалу, і вже у 1914 році продажі квитків сягнули 75,6 тис. одиниць.

Оглядове колесо, 1990 рік. Джерело: A.I.Vinnychenko,uma.lvivcenter.org

Одночасно станція стала центром відвантаження вугілля, яке гужем підвозили з навколишніх копалень. Вже до 1913 року вантажообіг сягнув 7,8 млн пудів, з яких 5,2 млн пудів припадало на вугілля.

Це призвело до значного збільшення населення пристанційного селища до 4,5 тис. осіб у 1914 році та 6 тис. осіб у 1917 році, що створило передумови для надання Гришиному статусу міста. Це відбулося у червні 1917 року за постановою Тимчасового уряду.

Школярі на трудоднях. Джерело: Mykola Bilokon, uma.lvivcenter.org

До початку повномасштабної агресії Покровськ був потужним промисловим центром, де працювало близько 20 підприємств у шести галузях. Він залишався старим центром вугільних шахт Донецького басейну, де функціонували флагмани, як-от ПАТ Шахтоуправління "Покровське" та шахта "Краснолиманська".

Покровськ, 9 травня 1999 рік. Джерело: Mykola Bilokon, uma.lvivcenter.org

Крім вугільної індустрії, місто мало розвинену машинобудівну галузь (п'ять заводів, включно з виробництвом електродвигунів), виробництво будматеріалів (динасовий завод) та підприємства легкої і харчової промисловості (хлібозавод, м'ясокомбінат). У 1999 році місто навіть було визнано територією пріоритетного розвитку.

Покровськ, 1995 рік. Джерело: Mykola Bilokon, uma.lvivcenter.org

На жаль, із 2022 року мирне життя Покровська було зруйноване російським вторгненням. Місто регулярно зазнавало потужних обстрілів з важкого озброєння, що призводило до численних жертв серед мирного населення та руйнування інфраструктури.

Свято обжинків, 1998 рік. Джерело: Mykola Bilokon, uma.lvivcenter.org

Тож ці кадри минулого слугують болючим нагадуванням про те, що саме відібрала війна у мирних українських міст.

Мотокрос, 1995 рік. Джерело: Mykola Bilokon, uma.lvivcenter.org

OBOZ.UA пропонує переглянути й світлини із Покровська, які розкриють, яким було місто у 30-х роках.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.