Давній Ужгород не впізнати: у мережі показали архівні фото

Історія обласного центру Закарпаття приховує безліч цікавих фактів, які сьогодні можна побачити лише на пожовклих фотографіях у тематичних спільнотах. Нещодавно оприлюднені кадри лівобережної частини міста дозволяють поринути у спогади.
На цих знімках сучасна площа Шандора Петефі в Ужгороді має зовсім інакший вигляд, ніж ми звикли її бачити під час прогулянок. Важко повірити, що колись на цьому місці замість витонченої архітектури простягалося непрохідне болото, яке регулярно потерпало від розливів річки Уж.
Процес формування цієї локації розпочався лише завдяки розвитку торгівлі та появі перших заїжджих дворів. Саме ці архівні матеріали дозволяють відстежити, як змінювався статус та обличчя міста протягом кількох століть. Вивчення таких фотографій допомагає зрозуміти складний шлях урбанізації Ужгорода, який пройшов крізь різні епохи та державні устрої.
Від "Торгового болота" до "Чорного орла"
Перші письмові згадки про цю місцевість датуються ще XVII століттям, коли площа офіційно називалася Новим містом, але фактично була пусткою. Через постійну загрозу затоплення забудова просувалася надзвичайно повільно, проте економічний інтерес переміг природні перешкоди. Оскільки за в’їзд на правий берег через Великий міст доводилося платити мито, підприємливі купці організували ярмарки прямо на заболоченій низовині, що згодом дало площі назву Торгова.
Центром життя лівобережжя стала легендарна корчма, яку наприкінці XVIII століття перебудували у постоялий двір під назвою "Чорний орел". Саме через цей заклад місцевість тривалий час іменували Орлиною площею, хоча умови перебування там були далекими від ідеалу. Знаменитий поет Шандор Петефі, зупинившись тут у 1847 році, залишив досить різкі спогади про бруд та неохайність тодішнього Ужгорода. Проте саме цей заїжджий двір став фундаментом, навколо якого почало розростатися сучасне середмістя.
Справжнє європейське перетворення площі розпочалося у період Підкарпатської Русі, коли місто перебувало у складі Чехословаччини. Тоді локація отримала ім’я президента Томаша Масарика, за часів якого рівень життя та культури в краї стрімко пішов угору. Саме в цей благодатний період на площі було розбито затишний сквер, який і сьогодні залишається улюбленим місцем відпочинку ужгородців та гостей міста.
Радянський період приніс нові назви – площі Сталіна та Возз’єднання, намагаючись стерти попередні історичні пласти. Проте сьогодні справедливість відновлено, і площа має ім’я Шандора Петефі, чия бронзова постать прикрашає місцевий сквер. Сучасний Ужгород вже зовсім не нагадує те "брудне місто", про яке писав поет, але пам’ять про його складну історію продовжує жити в архітектурі та архівних фотографіях.
OBOZ.UA пропонує переглянути старі світлини з Ужгорода у 60-х роках.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











