Тарас Стецьків: Україна стоїть на межі здачі частини свого суверенітету

Депутатський корпус ВР в найближчий час має намір розглянути урядовий законопроект , який дозволяє передачу в оренду газотранспортної системи України. Документ, серед іншого, надає уряду Азарова законодавчі важелі, що дозволяють створити газотранспортний консорціум з російським "Газпромом". За словами глави газового монополіста РФ Олексія Міллера, офіційний Київ оцінює свою ГТС в $ 20 млрд. і запитує знижку на газ в 9 млрд. доларів щорічно (у разі створення такого консорціуму).

Ще задовго до розгляду проекту закону у сесійній залі Ради, в опозиції заявили, що зроблять все можливе і неможливе з тим, щоб перешкодити прийняттю даного документа. Парламентські опоненти чинної влади запевняють: ГТС - надважливий актив України і передача його в оренду є загрозою нацбезпеці.

Позицію опозиції в традиційно скандальному питанні - майбутнього української ГТС, в інтерв'ю "Обозревателю" озвучив представник фракції НУ-НС, член парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Тарас Стецьків .

- Який висновок профільного комітету ВР дотичного урядового законопроекту, що передбачає, серед іншого, можливість здачі в оренду ГТС?

- Насамперед, хотів би зазначити наступне. Головною небезпекою урядового законопроекту є те, що там закладена прихована приватизація газотранспортної системи. І все це запаковано в таку красиву обгортку, мовляв, необхідно виконувати європейські стандарти, Брюссельську декларацію і Договір про енергетичне співтовариство, де дійсно передбачено поділ функцій транзиту газу, його видобутку і доставки до споживачів. І в цьому якраз проблеми немає.

Безумовно, НАК "Нафтогаз України" в тому вигляді, в якому він існує зараз, не відповідає європейським стандартам. Однак ще раз наголошу: проблема в тому, що в законі Кабміну дуже красиво запакована ідея відчуження (тобто, можливість приватизації) ГТС. Також можливе відділення транзитної частини, яка піде, наприклад, на створення СП з Росією на вкрай невигідних для України умовах. Тобто, уряд, бажаючи отримати від Росії дешевий газ, попросту готує передачу української газотранспортної системи під контроль російського "Газпрому".

Комітет дав негативний висновок по законопроекту. І це зрозуміло, адже будь-якому фахівцеві очевидно, де в даному документі, як кажуть, заритий собака.

Чому цей проект винесено на розгляд саме зараз - очевидно. Він розглядається напередодні наступного раунду російсько-українських переговорів по газу, який стартує 15 січня. Таким чином, уряд України хоче дати сигнал росіянам про готовність до поступок.

- Чи має опозиція альтернативний проект закону?

- Так, ми подали альтернативний законопроект (автор - Кармазін), який передбачає момент дозволу для КМУ реорганізувати НАК "Нафтогаз України" з тим, щоб дійсно привести його до європейських стандартів. Однак цей проект закону чітко і ясно встановлює жорстку заборону на приватизацію.

- Ваші колеги по фракції і партнери з БЮТ-Б, підкреслюючи, що урядовий проект закону несе загрозу нацбезпеці, заявляли, що не допустять його прийняття в сесійній залі. І як, крім, зрозуміло, блокади Ради, представники парламентської меншості можуть перешкодити прийняттю цього закону КМУ?

- Блокада, як варіант, звичайно ж, може розглядатися, хоча я не думаю, що це найефективніший спосіб. Втім, визнаю, що, можливо, будь-якого іншого способу у нас просто немає ...

Проблема в тому, що у них є необхідні голоси "за". Хіба тільки, щось екстраординарне трапиться, і фракції Литвина, а також "Реформи заради майбутнього" поміняють свою позицію в цьому питанні.

Однак тут є інший момент. А другий момент полягає в тому, що закон взагалі-може бути прийнятий тільки в першому читанні. Після цього, власне і стартують російсько-українські газові переговори. І не факт, до речі, що ці переговори увінчаються успіхом. Чому? Тому що Росія, прекрасно бачачи, як українська влада нізкопоклоннічает перед "Газпромом", може висунути додаткові умови, які виявляться відверто неприйнятними для теперішньої української влади.

Тобто, між першим і другим читанням (розглядом "газового" законопроекту Кабміну - Авт.) Пройде якийсь час. Однак змушений визнати: рівень небезпеки вкрай високий. Україна дійсно стоїть на межі здачі газотранспортної системи, і, отже, частини свого суверенітету.

Тому ми напередодні сесії будемо розглядати найрізноманітніші варіанти нашого можливого реагування. Однак ще раз підкреслюю - сиюминутно крапку поставити тут неможливо, тому що є перше читання, друге. Звичайно ж, вони можуть ризикнути і прийняти законопроект в першому читанні і в цілому, однак це буде суперечити Регламенту, оскільки депутати будуть позбавлені можливості вносити поправки до проекту закону.

- Ви раніше не одного разу підкреслили, що урядовий законопроект передбачає не тільки можливість оренди ГТС, але і її приватизацію. Яка формулювання?

- Все гранично просто. У законопроекті чорним по білому написано, що питання реорганізації НАК "Нафтогаз України" або відчуження його активів, передається від Верховної Ради до уряду.

Якщо раніше закон прямо забороняв будь-яку приватизацію ГТС, то цей закон надає Кабінету міністрів право на відчуження активів НАКу. Тобто, якщо цей закон буде прийнятий, уряд у будь-який момент може своєю Постановою реорганізувати "Нафтогаз", продати його, завести в СП з "Газпромом", Туркменією, Європою, та з ким завгодно. Але реально мова йде тільки про "Газпром", і ми це прекрасно розуміємо.

Українська влада ніколи не вміла вести переговори з "Газпромом" з позиції власної сили. Переговори велися завжди або з позиції, як обдурити, або з позиції молодшого брата. Крім того, значна частина чиновників, які відповідають за нафтогазовий комплекс України, є відвертими лобістами інтересів "Газпрому". Я думаю, існує також і корупційна складова.

- Очевидно "проти" чого в питанні ГТС виступає опозиція, але, відверто кажучи, до кінця неясно "за" що?

- Почнемо з того, що чутки про застарілість української ГТС сильно перебільшеними є. Вона функціонує, і функціонує нормально. Безумовно, ГТС потребує технічної модернізації (особливо - компресорні станції). А для цього необхідно привести український газовий ринок до європейських стандартів. У такому випадку запрацює Брюссельська декларація, яку ще в березні 2009-го підписала Юлія Тимошенко. А там чітко і ясно сказано, що європейські банки готові надавати кредити, інвестиції на модернізацію української ГТС, якщо вона буде працювати за принципом європейських енергетичних стандартів. Ось і все. Гроші у Європи є, просто необхідно так реформувати газовий сектор, щоб інвестиції пішли. І для цього зовсім необов'язково "здаватися" "Газпрому".

Але головне полягає ось у чому. Якщо Україна хоче бути самостійним гравцем, з яким буде вважатися Європа, Росія, Азія, вона повинна мати трубу у своїй власності. Якщо труба українська, з Україною будуть рахуватися. Якщо труба буде продана, про Україну говоритимуть не в Києві, а в Брюсселі, Вашингтоні чи Москві.

- Буквально кілька питань з іншої площини. Більш ніж місяць тому, екс-прем'єр Юлія Тимошенко закликала представників опозиційних партій, які входять до Комітету опору диктатурі (КОД), об'єднатися. Безпосередньо об'єднання, за задумом лідера "Батьківщини", має статися, цитую, на основі нейтральної партії. Пані Тимошенко просила розглянути дану ініціативу на засіданні КОД, однак реакція "комітетчиків" відсутня. Чому?

- Заклик Юлії Тимошенко - абсолютно правильний. Якби опозиція пішла єдиною колоною в пропорційній частині і висунула б єдиного кандидата по мажоритарній частині, вона б однозначно перемогла на парламентських виборах. Це перше.

Друге. КСД збирався перед Новим роком і розглядав це питання. У підсумку було вирішено, 10 січня, тобто, завтра, провести засідання Комітету опору диктатурі за участю перших осіб від партій і остаточно визначитися з цього приводу. У кожному разі, КСД повинен відреагувати. Адже було б дуже дивно, якби заклик лідера, що має найвищий рейтинг серед опозиційних діячів, представники КСД залишили без відповіді. Відповідь може бути будь-який, в тому числі - негативний. Однак КСД повинен дати відповідь.

- Сьогодні, про що свідчить соціологія, опозиція має непогані шанси виграти на парламентських виборах. Який ваш рецепт, що дозволяє утримати, зберегти, зміцнити, а головне - використовувати ці шанси?

- Шанс дійсно великий, і опозиція його збереже (а, можливо, навіть збільшить), у разі формування єдиного списку. В крайньому випадку, важливо, щоб опозиційні партії "Не перегризлися" між собою і не почали взаємну боротьбу. Якщо буде боротьба один проти одного, опозиція цей шанс з тріском провалить.

Думаю, необхідним (можливо, недостатнім, але вкрай важливим) умовою є узгодження між опозиціонерами кандидатів на мажоритарних округах. Важливо, щоб на кожному окрузі від опозиційних сил йшов один кандидат, а не десять.

- Очевидно, що "Батьківщина" на прийдешніх виборах, боротиметься за місце під парламентським сонцем без свого лідера. А як ви оцінюєте "виборчі" шанси Юрія Луценка?

- Поки немає судового вироку, він такий шанс не втратив. Тобто, надія є. З іншого боку, можу вас запевнити: якщо опозиція виграє парламентські вибори, питання з політв'язнями в Україні буде вирішено гранично швидко.