Позбутися газової залежності: який в Україні план "Б"

13,3 т.
Георгій Гелетуха

"Нафтогаз" закликає готуватися до повної зупинки транзиту природного газу через територію України з 2020 р. Це може створити значні ризики забезпеченню споживачів газом у наступний опалювальний сезон, і вкотре ставить перед суспільством питання про необхідність скорочення споживання та заміщення природного газу, зокрема, у секторі теплопостачання. Про те, як можна використати досягнення вітчизняної біоенергетики для вирішення цієї глобальної проблеми – у матеріалі Голови Біоенергетичної Асоціації України Георгія Гелетухи OBOZREVATEL.

Де ми зараз? Які наші плани?

В Україні загальна частка відновлюваних джерел енергії в енергобалансі країни складає на рівні 7% . При чому найвагоміша частина енергії з альтернативних джерел належить біопаливу та відходам (близько 80%). Це – 3 млн тонн у нафтому еквіваленті, що може означати заміщенню близько 3,8 млрд м3 природного газу в 2017 році.

В офіційних урядових документах зафіксовані амбітні плани для біоенергетики: до 2035 року ми маємо виробляти до 40% відновлюваного тепла. Що це дасть? Саме так ми можемо замістити 12,2 млрд м3 природного газу на рік.

Чи вистачить ресурсів? Їх більш ніж достатньо: за оцінками Біоенергетичної асоціації України, вони складають понад 21 млн тонн у нафтому еквіваленті на рік. Інакше кажучи, – це понад 25 млрд м 3 природного газу на рік, що в грошах становить приблизно 6,8 млрд американських доларів (при ціні газу 270 $/1000 м3).

Біоенергетика в ЄС

Важливо, що всі країни ЄС продовжують і надалі системно нарощувати частку біоенергетики. Жодна країна ЄС не планує її скоротити.

Особливо цікавим для нас є досвід Литви, яка дуже швидко наростила частку біомаси в централізованому теплопостачанні з 10% у 2004 році до 69% у 2017 р. Офіційні плани Литви – підвищити цей показник до 80% у 2020 р. і до 100% до 2050 р.

Що зробила Литва?

По-перше, з 2008 р. по 2014 р. литовський регулятор забезпечив додаткову рентабельність у 6% на всі інвестиції в установки генерації теплової енергії з біомаси на період 16 років. Ця додаткова рентабельність забезпечувала високі економічні стимули для компаній централізованого теплопостачання інвестувати саме в теплогенеруючі установки на біомасі та скорочувати інвестування в менш прибуткові установки на викопних паливах.

По-друге, підвищений попит на біопаливо, що став результатом регуляторного стимулювання, потребував прозорого механізму закупівлі біопалива у великих кількостях. Як результат, у 2012 р. Литва запровадила біопаливну біржу Baltpool. Частка біомаси, придбаної через неї, зросла з 1% у 2013 р. до 95% у 2017 р.

Після створення біопаливної біржі ринок біомаси в Литві став набагато прозорішим, а його функціонування – ефективнішим.

На біопаливній біржі Литви застосовується система управління ризиками та відстежується відповідність якості поставленої біомаси запровадженим технічним умовам. Це мінімізує частку біомаси неналежної якості та відсоток контрактів, що оспорюються.

По-третє, Литва демонополізувала виробництво теплової енергії в системах централізованого теплопостачання та запровадила прозору й недискримінаційну систему підключення незалежних виробників теплової енергії до існуючих теплових мереж. Мета цих заходів полягала у насиченні мереж централізованого теплопостачання дешевшим теплом, виробленим з біомаси, та, відповідно, у зниженні тарифів на теплову енергію для кінцевих споживачів.

Позбутися газової залежності: який в Україні план "Б"
Що треба зробити Україні?

На мою думку, як Голови Біоенергетичної Асоціації України, наразі маємо прекрасні умови для розвитку біоенергетики, в першу чергу, для виробництва теплової енергії. Ми можемо реально виконати прийняті плани з розвитку біоенергетики і досягти значного заміщення природного газу біопаливом.

Що треба зробити?

По-перше, створити прозорий механізм для торгівлі біопаливом, тобто, електронну систему торгівлі біопаливом. Цей механізм повинен базуватися на ринкових принципах і гарантувати відсутність бар’єрів входження чи будь-яких проявів дискримінації для всіх учасників ринку біопалив. Законопроект для її запуску напрацьовано понад рік тому, але фактично, заблокований Мінекономрозвитку, оскільки там вбачають таку біржу тільки підпорядкованою системі Прозоро-продажі. Що не відповідає світовому досвіду в цій сфері, вимагає витрат бюджетних коштів і багато часу на адаптацію Прозоро-продажі під біржову торгівлю. А, фактично, це створить державну монополію на торгівлю біопаливом.

По-друге, запровадити прозору й недискримінаційну систему підключення незалежних виробників теплової енергії до існуючих теплових мереж. Запровадити конкурентні відносини в централізованому теплопостачанні. Цей механізм повинен базуватися на ринкових принципах і гарантувати відсутність бар’єрів входження чи будь-яких проявів дискримінації для всіх учасників ринку біопалив. Відповідний законопроект напрацьовано вже понад два роки тому Держенергоефективністю та Біоенергетичною асоціацією України за підтримки проекту МЕРП USAID, але він і досі знаходиться на узгодженні в Мінрегіонбуді.

По-третє, необхідно негайно відмінити дискримінуючий податок на викиди СО2 для котелень і ТЕС/ТЕЦ на біомасі і біогазі. Жодна країна в світі не застосовує його до біоенергетичних об’єктів, оскільки біомаса є СО2 нейтральним паливом.

Україна