Киянам брехали про токсичний туман: як столиця задихалася від смогу і хто в цьому винен

Киянам брехали про токсичний туман: як столиця задихалася від смогу і хто в цьому винен

Обурення довкола визначення рівня забруднення київського повітря не вщухає. Активісти робочої групи, створеної при КМДА, поставили під сумнів достовірність даних приладів вимірювання "Київської служби порятунку", оскільки ті вперто демонструють нульові значення.

OBOZREVATEL з'ясовував, що не так із цими газоаналізаторами.

Киянам брехали про туман: як столиця задихалася від смогу і хто винен

Вночі 11 вересня жителі Дарницького району перегородили в'їзд сміттєвозам на завод "Енергія". Вони вирішили, що причиною нестерпного запаху гару на Позняках, Осокорках і Харківському масиві є токсичні викиди сміттєспалювального заводу.

Наступного дня київська влада створила робочу групу, до складу якої увійшли заступник голови КМДА Петро Пантелєєв, представники Управління з питань цивільного захисту, управління екології та природних ресурсів КМДА, поліції, а також вчені та громадськість.

Починаючи з 12 вересня КАС "Київська служба порятунку" проводить виїзди на виклики дарничан для замірів рівня забруднення повітря, оскільки стаціонарного поста спостереження у найбільшому районі столиці немає. Точніше, він існував раніше за адресою вул. Ревуцького, 34. Однак, після демонтажу обладнання від нього залишився тільки іржавий контейнер.

Таких виїздів були десятки по різних місцях району. Однак показники приладів вперто трималися або наближалися до нульових значень. Це стало підставою для влади заявляти, що екологічна ситуація в районі нормальна і не варто хвилюватися про погіршення здоров'я, оскільки для цього немає причин.

Фіксація нульових значень забруднення повітря на приладі
Результати вимірювань забруднення повітря у Дарницькому районі столиці

Чим більше вимірів проводила служба порятунку, тим більше зростали сумніви громадськості у достовірності отриманих даних і надійності приладів. Так, експерт із моделювання довкілля, доктор технічних наук, завідувач відділом інформатики довкілля Інституту математичних машин і систем НАНУ Іван Ковалець зазначає:

Сумніваюся, бо у них демонструються нулі щодо чадного газу. Концентрації нижче 0,1 мг/м3 щодо чадного газу у Києві зустрічаються рідко і лише у відносно чистих місцях. На Харківському масиві такі значення спостерігати майже нереально. Тим більше – у багатьох випадках вимірювань. Якщо взяти вимірювання Центральної геофізичної обсерваторії, то в більшості випадків будуть спостерігатися концентрації цієї речовини вище 1 мг/м3. Відповідно, сумніваюся і щодо нулів у інших вимірах.

Роман Ткачук, начальник Управління з питань цивільного захисту КМДА, дав офіційну відповідь на запитання, для чого призначені прилади та які розміри забруднень вони фіксують:

Газоаналітична лабораторія КАС "Київська служба порятунку" для проведення аналізів повітря оснащена газоаналізаторами німецької фірми Drager. Вони призначені для швидкої перевірки повітря на виявлення і вміст у ньому шкідливих речовин. Для точнішого моніторингу повітря вони не призначені. Прилади демонструють значення від 0,1 – тобто від десятих і вище. Соті і тисячні дані прилади не показують. Зазвичай гранично припустима концентрація шкідливих речовин – це цілі числа або десяті.

Йдеться про прилади Drager X-am 5000 і Drager X-am 7000. Як нам вдалося з'ясувати у торговельному представництві виробника, вони призначені для спостережень у робочих зонах – на територіях промислових підприємств, зокрема на шахтах, нафтопереробних заводах, хімічних виробництвах, а також на інших промислових об'єктах, де відбуваються викиди токсичних речовин та існують ризики вибуху або отруєння працівників.

Такі прилади працюють в умовах стійких концентрацій газів у закритих приміщеннях або напівзакритих територіях під мостами, у колодязях та інших спорудах, де обмежено рух повітря. При їхньому застосуванні на відкритому повітрі датчики не здатні зафіксувати рівень вмісту забруднювача в атмосфері, оскільки час їхнього сигналу довший, ніж розсіювання газів у повітрі. Інакше кажучи, на вулицях міста ці прилади реєструють нульові значення.

Отже, для дослідження стану повітря у житлових зонах, де відсутній виробничий процес, вони не придатні. Питання "чому цими приладами проводилися виміри, результати яких мають запевнити громадськість, що з повітрям усе добре?" вимагає відповіді.

Наразі активісти мають дві версії пояснення поведінки київської влади:

  1. низький рівень кваліфікації та компетентності відповідальних осіб, які застосовують прилади не за призначенням;

  2. свідоме введення в оману і відволікання уваги киян нульовими значеннями, отриманими на приладах, не призначених для вимірів стану повітря у місті.

УкраїнаКиївЕкологія в Києвіекологічна катастрофаЕкологіяGreen ObozПетро Пантелєєв