Меморіал Голокосту «Бабин Яр»

Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» є некомерційною організацією, яка має гуманітарну та просвітницьку місію. Основне призначення фонду – увічнення пам'яті жертв нацистів.

Завдання і цілі Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»

Бабин Яр став гірким символом геноциду євреїв. Всього за роки Другої світової війни на території країни було знищено близько 1,5 млн євреїв. У 1941 - 1943 рр. тільки в Бабиному Яру було вбито до 100 тис. Людей стратили за переконання, погляди і за походження. Більшість загиблих були євреями. 20-30 вересня 1941 р. в Бабиному Яру розстріляли майже 34 тис. євреїв-жителів Києва.

Засновники благодійного фонду поставили перед собою мету – створити принципово новий Меморіальний центр. Завдяки об'єднанню інноваційних технологій і світових традицій вшанування пам'яті загиблих цей Меморіал не втратить своєї актуальності і через десятки років.

Команда Меморіального центру впевнена, що вивчення і збереження історії сприяє гуманізації суспільства. Осмислення трагедії Голокосту дозволить привернути увагу громадськості до таких важливих проблем сучасності, як расизм, націоналізм, тоталітаризм.

Значимість пам'яті та спадщини в процесі побудови цивілізованого суспільства важко переоцінити. Меморіал повинен зберегти імена жертв і їх історії. Злочини проти людства не повинні бути забуті і прощені. Збереження історії допоможе запобігти таким трагедіям у майбутньому. Команда Меморіального центру працює над створенням інклюзивної освітньої платформи, на базі якої проводитимуться науково-практичні заходи в форматі онлайн-курсів, семінарів, публічних лекцій і дискусій. Команда також планує організовувати місцеві, регіональні, національні та міжнародні соціальні проекти.

Розвиток Меморіалу та події

Благодійний фонд був заснований у вересні 2016 р. Сьогодні ним керує Макс Яковер. Пост художнього керівника зайняв Ілля Хржановський.

У березні 2017 року з метою контролю діяльності Меморіалу та консультування керівництва з важливих організаційних питань було створено Наглядову раду. Головою цього органу обраний Натан Щаранський – колишній радянський політичний в'язень, голова Єврейського агентства. Крім Натана Щаранського, в команду Наглядової ради увійшло ще 14 осіб – відомих громадських, релігійних і політичних діячів, підприємців, журналістів.

У травні 2017 р. створено Громадську раду, яка об'єднала експертів, політиків, дипломатів, громадських діячів і діячів культури. Цей орган покликаний стати платформою для відкритих дискусій. Оскільки Голокост – це складна і чутлива тема, творцям Меморіалу важливо чути думку суспільства і враховувати позиції громадян. У новому складі ради – 16 осіб. Серед них Борис Забарко – український історик, який вижив під час Голокосту і сьогодні очолює Асоціацію євреїв, які пройшли нацистські гетто.

У тому ж році була створена Наукова рада з 11 експертів – істориків і дослідників геноциду. На базі цієї інституції створено два незалежних інститути: Інститут дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру, який очолив Владислав Гриневич, та Інститут історії Голокосту в Україні та Східній Європі, керівником якого став Андрій Руккас. У кінці 2018 р. були виділені земельні ділянки під будівництво музею. Міжнародна команда істориків розробила Історичний наратив. Трохи пізніше цей важливий документ рецензували (тобто підтвердили достовірність і точність викладу) члени міжнародного історичної спільноти, які професійно займаються вивченням Другої світової війни і Голокосту. У 2020 року визначено дизайн Меморіального центру і складений інтерпретаційний план. Зараз команда благодійного фонду працює над реалізацією понад 20 різнопланових проектів.

Освітні проекти Меморіального центру Голокосту

Благодійний фонд ставить собі за мету змінити підхід до викладання історії в школах, оскільки вважає, що вивчати історично значимі події потрібно не тільки через запам'ятовування надрукованого в підручниках матеріалу, а й через самостійну активну і пізнавальну діяльність кожного учня. Меморіальний центр Голокосту вважає, що центральне місце повинна займати особистість учня, а пріоритетними повинні стати знання, отримані ним самостійно. У процесі такого навчання важливі бесіди, дискусії та дослідження, а не механічне заучування інформації. Поділяючи цю думку, команда Меморіалу Голокосту прагне залучити школярів до процесу детального вивчення і правильного усвідомлення знакових подій Другої світової війни в цілому і Бабиного Яру зокрема.

З цією метою Меморіальний центр запустив освітній проект «Червона точка пам'яті». Вчителі шкіл зі всієї країни були запрошені до участі в цих проектах. Мета співпраці – створити з істориків, музейних працівників і вчителів союз однодумців. У планах – зацікавити у проекті школярів, дозволити їм збирати і оцифровувати історичні документи.

На підтримку талановитої молоді для випускників українських вузів було проведено історичний конкурс, переможець якої отримує стипендію на навчання в аспірантурі історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Однак за результатами оцінки журі визначило відразу двох переможців.

На цих освітніх проектах фонд зупинятися не збирається. Його команда вважає, що знання своєї історії дозволяє проаналізувати і усвідомити помилки, а значить, уникнути їх в майбутньому. Тому в планах Меморіального центру повсюдне залучення молоді до участі в освітньо-дослідних проектах.

Наукова діяльність Меморіального центру Голокосту

Співробітники Інституту історії Голокосту в Україні та Східній Європі постійно взаємодіють з українськими і зарубіжними експертами, істориками, політиками, філологами, соціологами, вченими та іншими фахівцями, які присвятили своє життя вивченню націоналістичної і расистської ідеологій, Голокосту. Крім наукових досліджень, інститут збирається проводити тематичні виставки, видавати наукову літературу, створити цифровий архів, реалізувати усні історичні проекти. Також в планах регулярна організація всіляких публічних заходів і конференцій.

Завдання Інституту дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру – всебічно вивчити територію урочища в історичному, культурному та політичному контексті, співпрацюючи з іншими експертами. Очолює інститут Владислав Гриневич – історик, автор численних наукових робіт, один із творців монографії «Бабин Яр».

Команда Меморіалу Голокосту «Бабин Яр» працює над проектом «Колекція». Це детальний архів з відео- і фотоматеріалами, а також рідкісними виданнями, присвяченими Голокосту у Східній Європі та Україні, Другій світовій війні в цілому. Уже вдалося зібрати близько 12 тисяч цифрових фотографій, зроблених в період з початку століття до 1960-х рр., з них близько 6 тисяч – це оригінали і негативи.

У рамках проекту «Голоси» для створення максимально повного онлайн-архіву оповідань про Голокост команда Меморіалу вже записала 700 інтерв'ю з людьми, які пережили війну і Голокост, з 14 регіонів нашої країни. У фонді ведеться робота над енциклопедією, повною бібліографією публікацій, що стосуються різних подій, що відбувалися на території Бабиного Яру. Незабаром будуть опубліковані архіви кримінальних справ лікарів психіатричної лікарні ім. Павлова, надруковані «Хроніки Голокосту», «Хроніки окупації Києва».

За підтримки Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» була видана «Чорна книга» українською мовою, а також випущено ще кілька видань про Голокост. Ці книги вже почали надходити до бібліотек, які висловили бажання їх отримати. На сьогодні 120 бібліотек України отримали понад 800 примірників книг.

У серпні 2020 року в колекцію Меморіального центру потрапило п'ять унікальних книг – оригінальних видань, датованих 1937-1943 рр. Вони дозволяють краще зрозуміти, що відбувалося під час Другої світової війни події і розібратися в передумовах, які привели до трагедії Голокосту. Видання збереглися в одиничних екземплярах, тому становлять особливу цінність. Меморіальний центр збирається оцифрувати їх і опублікувати на своїй новій онлайн-платформі. З копіями зможе ознайомитися кожен бажаючий, зробивши попередній запит. Дослідники для своєї роботи зможуть скористатися оригіналами.

Музей планується відкрити недалеко від місця загибелі десятків тисяч жертв нацистського режиму. Плановане відкриття – 2026 р., це буде 85-я річниця тих трагічних подій у Бабиному Яру.

ще