Українцям загрожує до 34 тис. грн штрафу за спиляні дерева: що потрібно знати


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Українці можуть без спеціального дозволу спилювати дерева-самосіви на власних приватних паях сільськогосподарського призначення. Однак якщо вирубати дерева у лісі, захисній лісосмузі або на державній чи комунальній землі, може загрожувати штраф до 34 тисяч гривень і навіть кримінальна відповідальність.
Про це йдеться у Земельному та Лісовому кодексах України, а відповідальність за незаконну вирубку передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Слід пам'ятати, що власники земельних паїв в Україні не завжди можуть безперешкодно спилювати дерева навіть тоді, коли вони ростуть поруч із їхньою ділянкою.
Коли дерево на власному паї можна спиляти без дозволу
Якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності, власник у низці випадків може самостійно ухвалювати рішення щодо видалення зелених насаджень. Зокрема, порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів №1045, передбачає окремі правила для приватної землі.
Видалення зелених насаджень на ділянці, яка перебуває у приватній власності, здійснюється за рішенням її власника. Для звичайного власника паю важливо насамперед перевірити цільове призначення землі та її точні межі. Якщо йдеться про приватну ділянку сільськогосподарського призначення, яка поступово заросла самосівом, деревами чи чагарниками, очищення землі саме собою не означає незаконну вирубку лісу.
Ба більше, стаття 91 Земельного кодексу зобов'язує власників використовувати землю за її цільовим призначенням та дотримуватися вимог земельного законодавства. Тому ситуація, коли рілля або земля для ведення особистого селянського господарства роками не використовується та повністю заростає, також може викликати питання щодо належного використання ділянки.
Не кожне дерево біля паю належить власнику землі
Найбільший ризик виникає тоді, коли людина помилково вважає дерево частиною своєї ділянки. Наприклад, поруч із паєм може проходити полезахисна лісова смуга. Також неподалік можуть розташовуватися землі запасу, резерву, території громади або інші ділянки державної чи комунальної власності.
Сам факт того, що власник десятиліттями обробляє поле поруч, не дає йому права вирубувати дерева за межами власної земельної ділянки. Окремий правовий режим мають ліси та захисні лісові насадження. Самовільна рубка дерев на таких територіях може вважатися незаконною.
Тому перед масштабним очищенням паю від дерев варто звірити кадастровий номер, цільове призначення та межі ділянки. Особливо це важливо, якщо дерева ростуть уздовж краю поля, дороги, водойми чи каналу.
Лісосмугу самовільно спилювати не можна
Окрему увагу законодавство приділяє полезахисним лісовим смугам та іншим захисним насадженням. Такі дерева виконують спеціальну функцію – захищають ґрунти від ерозії, поля від вітру, а також можуть розташовуватися вздовж річок, каналів, водойм, автомобільних доріг і залізничних колій.
Тому власник сусіднього паю не може просто зрізати лісосмугу через те, що дерева затіняють поле, заважають техніці або їхня деревина потрібна для власних потреб. За знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних насаджень передбачена окрема адміністративна відповідальність.
Для громадян штраф може становити від 510 до 765 гривень, а для посадових осіб – від 1020 до 1530 гривень. При цьому адміністративний штраф може бути далеко не найбільшою фінансовою проблемою порушника.
За кожне дерево можуть окремо нарахувати збитки
Важливий нюанс полягає у тому, що сплата штрафу не завжди звільняє від необхідності компенсувати завдану довкіллю шкоду. Розмір збитків може розраховуватися окремо за встановленими таксами. Значення мають вид насаджень, місце незаконної рубки, кількість дерев та діаметр стовбурів.
Тобто ситуація може виглядати так, що людину штрафують за саме порушення, а додатково їй нараховують суму шкоди за незаконно зрубані дерева. Якщо спиляно багато дерев або йдеться про великі стовбури, загальна сума екологічних збитків може значно перевищувати розмір адміністративного штрафу. Саме розмір завданої шкоди може вплинути і на питання про кримінальну відповідальність.
Які штрафи передбачені за незаконну рубку
Стаття 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка. Для громадян за відповідні порушення може застосовуватися штраф. Окремо законодавство встановлює відповідальність за незаконний продаж дерев, а також порушення, вчинені посадовими особами.
У певних випадках незаконно заготовлена деревина також може бути конфіскована. Однак адміністративною відповідальністю справа обмежується не завжди. Якщо незаконна рубка завдала істотної шкоди, дії людини можуть кваліфікувати вже за Кримінальним кодексом.
Коли за спиляні дерева загрожує до 34 тисяч гривень
Кримінальна відповідальність за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання чи збут лісу передбачена статтею 246 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про незаконне вирубування дерев або кущів у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, якщо такими діями заподіяно істотну шкоду.
За частиною першою статті 246 ККУ може загрожувати штраф від 17 тисяч до 25,5 тисячі гривень. Альтернативним покаранням можуть бути інші санкції, зокрема обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років. Якщо ж відповідні дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, відповідальність посилюється.
У такому випадку штраф може становити від 25,5 тисячі до 34 тисяч гривень. Також закон передбачає можливість обмеження чи позбавлення волі. За більш тяжких обставин покарання може бути ще суворішим, а строк позбавлення волі – сягати семи років.
Що перевірити власнику паю перед спилюванням дерев
Перед тим як очищати земельну ділянку, власнику варто переконатися, що дерева справді знаходяться у межах його приватної землі. Перевірити потрібно кадастрові дані та цільове призначення ділянки. Якщо насадження ростуть на межі паю, біля дороги, водойми або у лісосмузі, краще додатково з'ясувати правовий статус цієї території.
Якщо для видалення насаджень у конкретному випадку потрібне погодження, варто звернутися до компетентного органу місцевої влади. Залежно від території та статусу насаджень процедура може передбачати заяву, обстеження дерев і оформлення відповідних документів.
Також власнику доцільно зафіксувати стан своєї ділянки до очищення. Фотографії та документи на землю можуть допомогти підтвердити, що видалялися саме самосіви у межах приватного паю, а не дерева із сусідньої лісосмуги чи комунальної території.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні пропонують підвищити штрафи за засмічення та забруднення земель і лісів – громадяни за повторне або серйозне порушення можуть платити до 15 300 гривень, а підприємці й посадовці – до 51 тисячі гривень. За екологічні злочини з тяжкими наслідками може загрожувати до 10 років в'язниці, однак наразі ці зміни ще лише розглядають у Верховній Раді.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!











