Українцям перерахували податки на квартири: скільки доведеться заплатити за "зайві квадрати" наступного року

Українцям перерахують податок на нерухомість у 2024-му. Платити за "зайві" квадрати доведеться більше. При цьому більш суттєве підвищення розмірів платежів очікується 2025 року. Про те, як і для кого збільшать податок на квартири та будинки, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

За що треба платити податок?

Українці мають платити податок тільки у тому випадку, якщо вони володіють нерухомістю, площа якої вище норми. Ця норма визначена Податковим кодексом і становить 60 квадратів для квартири та 120 квадратів для будинку. Якщо у вас є і квартира, і будинок, то загальна "норма" становитиме 180 квадратів. Проте якщо у вас є дві квартири, норма все одно буде 60 квадратів (тобто якщо є дві квартири по 50 квадратів, це на 40 квадратів більше норми).

Рахується загальна площа житла, а не житлова. Є ще один нюанс. Якщо квартира розділена між кількома власниками (наприклад, членами родини), то норма для кожного застосовується окремо. Наприклад, якщо площа квартири становить 100 квадратів, проте вона в рівних частинах належить дружині та чоловіку, податок платити не треба (за норми в 60 квадратів на власника кожному належить усього по 50 квадратів).

Розмір податку прив'язаний до мінімальної зарплати і платиться за минулий рік. Враховувати треба ту мінімалку, яка була станом на 1 січня. Кожен квадрат зайвої площі "коштує" до 1,5% мінімалки. Тобто якщо у вас квартира площею 80 квадратів, за "зайві" 20 треба платити:

у 2022-му (за 2021-й) – 1800 грн (90 грн за квадрат)
у 2023-му (за 2022-й) – 1950 грн (97,5 грн за квадрат)
у 2024-му (за 2023-й) – 2010 грн (100,5 грн за квадрат)
у 2025-му (за 2023-й) – 2130 грн (106,5 грн за квадрат)

Тобто наступного року податок за квартиру площею 80 квадратів зросте приблизно на 60 грн. А ще через рік – на 120 грн. Квитанція з повідомленням про оплату має надійти до 1 липня, а заплатити треба до 31 серпня. Проте через проблеми з реєстрами може бути ситуація, коли ви маєте заплатити податок, а квитанція вам не надійшла. Через це наступного року можуть надіслати квитанцію одразу за два роки.

А що буде, якщо податок не заплатити?

У реєстрі судових рішень можна знайти сотні рішень про примусове стягнення податкового боргу. Наприклад, 25 грудня Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення зобов'язати місцевого жителя заплатити податковій 23,3 тис. грн. У матеріалах справи йдеться про те, що податковим органом надсилалась податкова вимога про сплату податкового боргу, однак заборгованість у добровільному порядку сплачена не була.

Тепер у податкової є рішення суду і вона може звернутись у виконавчу службу. У боржника можуть арештувати банківські рахунки до того моменту, поки він не заплатить податки.

У деяких випадках через суд можна скасувати податкову вимогу. Наприклад, Полтавський окружний адміністративний суд скасував податкову вимогу №0000847-1307-1631 на 18,9 тис. грн. З полтавчанина податкова намагалась отримати таку суму у вигляді податку за телятник площею 632,9 квадрати. Але суд зайняв сторону позивача.

"Податок можуть не платити українці, нерухомість яких розташована на окупованій території чи в зоні бойових дій. Якщо маєте сумніви, чи треба платити, якщо не надійшла квитанція, зверніться в податкову за місцем своєї реєстрації та зможете отримати консультацію більш детальну", – розповідають OBOZ.UA на гарячій лінії податкової.

Чому податок треба змінювати?

В Україні ще кілька років тому обіцяли змінити підходи в нарахуванні податку на нерухомість. Тоді Данило Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, обіцяв презентувати новий механізм. Розмір податку мав залежати від вартості житла. І в цьому була логіка. Зараз за квартиру в елітному ЖК в центрі Києва треба платити такий самий податок, як і за житло такою ж площею в панельному будинку в районному центрі.

Але ідею в життя так і не втілили. А зараз, враховуючи всі обставини, депутатам вже не до податку на нерухомість. Крім того, далеко не всі міста згодні змінювати механізми. Справа в тому, що податок надходить у місцевий бюджет, органи місцевого самоврядування мають право зменшувати розмір податків та збільшувати "норму" житла. Більшість міст цього не робить (бо це їхні бюджетні надходження), але теоретично і зараз у містах, де дешева нерухомість, можуть розмір податку зменшувати.