Українських біженців хочуть депортувати з країни ЄС: хто насправді під загрозою і чому

Німеччина фактично почала обмежувати роботу українців, легально працевлаштованих у Польщі, запровадивши додаткові візові вимоги, які Єврокомісія вважає незаконними. Якщо Берлін не скасує ці правила, справа може дійти до Суду ЄС (Європейський Союз), а депортації й блокування працівників можуть бути визнані порушенням права Євросоюзу.

Відео дня

Про це пише видання inPoland. Йдеться про працівників польських компаній, яких відряджають для виконання робіт на території ФРН, однак навіть за наявності всіх необхідних документів вони стикаються з примусовим поверненням на кордон.

Проблема набула такого масштабу, що на неї звернула увагу Європейська комісія, визнавши дії Німеччини такими, що можуть порушувати законодавство ЄС та фундаментальні свободи внутрішнього ринку. Поштовхом до публічного обговорення стали повідомлення про те, що німецькі правоохоронні органи почали масово перевіряти працівників польських компаній – зокрема громадян України, які не є громадянами ЄС.

У деяких випадках людей затримували безпосередньо на дорогах або на робочих об’єктах, вилучали мобільні телефони та примусово доставляли до польського кордону, не беручи до уваги чинні документи, що підтверджують легальне проживання й роботу в Польщі. За словами очевидців і представників бізнесу, таких працівників іноді навіть вносили до баз із забороною повторного в’їзду до Німеччини або Шенгенської зони, попри відсутність будь-яких порушень з їхнього боку.

Ключовим елементом конфлікту стала так звана віза Вандер-Ельста (Vander Elst). Вона передбачена для громадян третіх країн (зокрема України), які легально працюють в одній з країн ЄС, але тимчасово відряджаються роботодавцем до іншої держави-члена на строк до 90 днів.

Європейське право дозволяє таким працівникам працювати без додаткових дозволів, оскільки вони вже пройшли імміграційний контроль, відповідають вимогам безпеки та офіційно працевлаштовані в країні ЄС. Проте Німеччина фактично запровадила додаткову візову вимогу, без якої працівників не допускають до роботи на своїй території.

Єврокомісія офіційно заявила, що додаткова візова вимога суперечить праву ЄС, та надала Німеччині строк для пояснень і скасування цих обмежень. Якщо протягом двох місяців Берлін не відкличе спірні правила, наступним етапом може стати звернення до Суду ЄС.

Голова Європейського інституту мобільності праці Стефан Шварц підтвердив, що подібна практика стала системною. За його словами, навіть наявність чинних контрактів, дозволів на проживання в Польщі та офіційних відряджень не захищає працівників від депортації.

Він також наголосив, що отримати візу Вандер-Ельста на практиці майже неможливо. Система подачі заяв перевантажена, записи доступні лише в окремих містах, а в більшості випадків вимагається особиста присутність кожного працівника з повним пакетом документів.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, більш ніж половина українських біженців у Європі вже знайшли роботу – зокрема як наймані робітники, самозайняті або оформлені неофіційно. Найвищі зарплати при цьому їм платять у Великій Британії, Норвегії та Нідерландах.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!