Інфляція падає, а ціни в магазинах ростуть: українцям розповіли, чому статистика не збігається з реальністю

Офіційна інфляція в Україні знижується, бо держава рахує її за споживчим кошиком із дешевих базових товарів і послуг, значна частина яких або майже не дорожчає, або дотується. Водночас реальні витрати людей зростають, адже ціни на продукти щоденного споживання, одяг, ліки та платні послуги, які не мають великої ваги в офіційних розрахунках, підвищуються значно швидше.

Відео дня

Про це розповів засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан. Наприкінці року українців знову потішили макроекономічними показниками, адже інфляція в грудні знизилася до 8%, а Національний банк уже бачить ціль близько 5%.

Починаючи з травня офіційна статистика, за словами експерта, демонструє майже ідеальну картину, адже щомісяця споживча інфляція зменшується без жодних винятків. Якщо на піку вона сягала 15,9%, то наприкінці року впала майже вдвічі. Компан зазначає, що ці цифри справді можуть стати приводом для гордості, але лише доти, доки не порівняти їх із власним чеком у супермаркеті.

Офіційна інфляція в Україні визначається на основі так званого споживчого кошика, наповнення якого затверджує Кабінет міністрів. У нього входять продукти харчування, непродовольчі товари та послуги – від їжі й одягу до транспорту, медицини та освіти.

За нормативами, середньостатистичний українець за місяць споживає близько 55 кг їжі – майже 2 кг щодня. Основу цього раціону становлять:

• хліб – 15%;
• картопля – 15%;
• молоко та кисломолочні продукти – 18%;
• базові овочі (цибуля, буряк, морква, капуста, часник) – 12%.

Водночас на крупи та бобові припадає лише 1%, стільки ж на свіжу й заморожену рибу. За рік українець, за оцінками, з’їдає всього 2 кг сала, зате яловичини більше, ніж свинини та курятини разом.

Такий кошик виглядає відірваним від реального життя. Він не враховує ні зміну харчових звичок, ні подорожчання білкових продуктів, ні фактичну структуру споживання людей із середніми та низькими доходами. А алкоголь, який є частиною витрат дорослого населення, у розрахунках узагалі виглядає як невидимка.

Ще більш абсурдно виглядають нормативи непродовольчих товарів. Наприклад, жінці "дозволено" одну зимову куртку на п’ять років, дві пари осінніх черевиків на той самий термін, одну пару кросівок на три роки. Майок – дві на чотири роки.

У чоловіків ситуація не краща, адже навіть базові речі розраховані на знос, який у реальному житті просто неможливий. У підсумку зростання цін на одяг і взуття майже не впливає на офіційний показник інфляції, бо люди, за версією статистики, купують їх надто рідко.

Комунальні тарифи, громадський транспорт, державна медицина та освіта або залишаються стабільними або частково субсидуються, це ще один фактор, який "гасить" інфляцію на папері. При цьому реальні витрати – приватні лікарі, репетитори, ліки, таксі, пальне або не враховуються належним чином, або взагалі залишаються поза офіційною статистикою.

У результаті держава може звітувати про уповільнення інфляції, не змінюючи при цьому якості життя людей. Достатньо закласти в кошик дешеві продукти, мінімальне споживання послуг і "розтягнуті" на роки покупки – і статистика покаже потрібний результат. А от реальний споживач бачить інше, адже зростають ціни на м’ясо, рибу, фрукти, одяг, ліки та послуги, без яких неможливо жити.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у 2026 році в Україні продовжиться зростання цін на хліб, крупи, овочі та окремі продукти тваринництва через війну, енергетичні ризики й подорожчання виробництва. Часткову стабілізацію можна очікувати лише з початком сезону овочів відкритого ґрунту, але загальний тренд на здорожчання збережеться.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!