Лік йде на місяці, а не роки: The Guardian отримав підтвердження, що Росія "планує більш рішучі дії проти НАТО"


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Європейські розвідники обговорюють можливість перевірки Росією готовності НАТО реагувати на можливу ескалацію. Один із керівників спецслужби Чехії заявив, що потенційна атака або обмежене вторгнення на територію Альянсу може відбутися вже протягом кількох місяців.
Як пише The Guardian, польський прем’єр Дональд Туск заявив у парламенті, що оцінки розвідки допускають можливий удар Росії безпілотниками або ракетами по території НАТО найближчими місяцями. За його словами, Москва може намагатися перевірити, наскільки на практиці працює стаття 5 Північноатлантичного договору.
Французький президент Еммануель Макрон назвав попередження Туска обґрунтованими та документально підтвердженими. У п’ятницю він скликав у Парижі лідерів партій і кандидатів на президентських виборах 2027 року на екстрену зустріч, де, серед іншого, обговорювали дані розвідки про зростання загрози з боку Росії.
Ризики для НАТО
Протягом останнього тижня журналісти видання окремо поспілкувалися з трьома керівниками європейських розвідувальних структур. Вони розповіли про оцінки потенційної загрози з боку Москви, хоча їхні висновки щодо безпосередньої небезпеки відрізняються.
Керівник чеської Служби безпеки та інформації Міхал Коуделка заявив, що поряд зі зростанням активності безпілотників Кремль може розглядати обмежене вторгнення на територію НАТО, яка межує з Росією.
"Це можливо. Це може включати обмежене вторгнення, провокації під чужим прапором, масштабну кампанію впливу", – сказав Коуделка в інтерв’ю The Guardian у штаб-квартирі служби в Празі.
За його словами, такий сценарій може реалізуватися протягом "місяців, а не років". Водночас глава чеської розвідки наголосив, що багато людей роблять усе можливе, щоб цього не допустити.
Позиція Балтії
Представники розвідки трьох балтійських країн обережніше оцінюють можливість масштабного нападу або іншої серйозної ескалації. Вони звертають увагу на те, що Росія вже витрачає значні ресурси на війну проти України.
Гендиректор латвійської Служби державної безпеки Нормундс Межвієтс заявив, що його відомство не бачить ознак неминучої атаки.
"Ми не бачимо ознак неминучої атаки", – сказав він The Guardian у Ризі.
Водночас Межвієтс визнав, що є ознаки підготовки Москви до більш рішучих дій у Європі. За його словами, поки що незрозуміло, чи йдеться про конкретні плани, чи такі дії є частиною ширшої стратегії дестабілізації.
"Досі залишається відкритим питання, чи мають вони прямі й конкретні плани, чи це лише частина їхніх загальних спроб поширювати страх і невизначеність у західному суспільстві", – зазначив глава латвійської спецслужби.
Естонський генсек МЗС Йонатан Всевіов у суботу також закликав не поширювати паніку в соцмережах через можливу атаку. Він заявив, що якщо з’являться підстави побоюватися нападу, про це буде повідомлено.
При цьому Межвієтс зазначив, що загалом позитивно оцінює те, що країни Західної Європи почали серйозніше сприймати російську загрозу. За його словами, ще до 2022 року країни Балтії та Польща регулярно попереджали партнерів у Західній Європі про небезпеку з боку Росії.
Російські провокації
Керівники європейських спецслужб також очікують посилення російської кампанії диверсій у Європі протягом найближчих місяців. При цьому йдеться не лише про випадкові інциденти, а й про можливі атаки на об’єкти, пов’язані з підтримкою України.
Глава шведської військової розвідки та служби безпеки Томас Нільссон назвав переломним моментом нещодавній інцидент із озброєним безпілотником в аеропорту Лейпцига. Німецька влада пов’язала його з російською розвідкою.
"Відправити озброєний безпілотник до завантаженого аеропорту в центрі Європи... Якщо атаки можуть призвести до загибелі людей або втрати критично важливої інфраструктури, що матиме величезний вплив на суспільство, я думаю, це змінює ситуацію", – сказав Нільссон.
За словами Нормундса Межвієтса, Росія поступово переходить від випадкових цілей для диверсій і підпалів до конкретних об’єктів, пов’язаних із підтримкою України.
"Ми бачимо, що вони намагаються атакувати залізничну інфраструктуру, інфраструктуру підтримки України. Зараз ми бачимо рух у бік об’єктів оборонної промисловості", – заявив глава латвійської спецслужби.
Тиск на НАТО
Міхал Коуделка вважає, що російська тактика полягає у поступовому підвищенні рівня ескалації, щоб змусити європейські країни зменшити підтримку України.
"Вони вважають, що якщо достатньо посилити ескалацію, європейські країни вирішать не підтримувати Україну", – сказав керівник чеської розвідки.
Томас Нільссон назвав кілька цілей російської диверсійної кампанії. За його словами, Москва прагне послабити підтримку України, створити розбіжності всередині НАТО та налякати європейське населення.
"Я думаю, Москва хотіла б, щоб НАТО нескінченно обговорювало консультації за статтею 4, але при цьому не ухвалювало жодних дій", – зазначив він.
За словами Коуделки, диверсійна активність також змушує європейські спецслужби витрачати більше ресурсів на перевірку кожного інциденту. Навіть пожежі або технічні несправності тепер можуть розглядатися як потенційна терористична атака, що, за його оцінкою, також відповідає інтересам Москви.
Позиція Швеції
Шведський керівник розвідки Томас Нільссон також заявив, що не бачить ознак серйозної готовності Росії до реальних переговорів щодо завершення війни в Україні.
"Я не бачив жодних ознак того, що в Москві серйозно розглядають реальні переговори", – сказав він.
За словами Нільссона, його оцінка полягає в тому, що російське керівництво досі вважає можливим досягти своїх стратегічних цілей. Тому переговорний процес він назвав радше "театром переговорів".
Тим часом Москва заперечує наміри атакувати НАТО. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що чутки про можливий напад Росії на Альянс "не мають нічого спільного з реальністю" та не відповідають намірам РФ.
На тлі цих заяв європейські спецслужби продовжують попереджати про можливе посилення російських диверсій та інших дій, спрямованих проти країн, які підтримують Україну. Водночас представники Балтії наголошують, що наразі не мають даних про неминучу атаку Росії на НАТО.
Раніше OBOZ.UA повідомляв про те, що Литва має розвідувальні дані про ймовірність гібридних атак у Європі з боку Росії. Йдеться, зокрема, про можливу операцію під чужим прапором, яку Москва може використати для провокації та перевірки готовності НАТО до колективної відповіді.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!











